Франчайзинг як шлях розвитку міжнародних господарських зв'язків
В.С. Татарінов, кандидат технічних наук. Кременчуцький інститут Дніпропетровського університету економіки та права.
Постановка проблеми. Вступ України до СОТ, хоч і дає певні позитивні передумови для розвитку міжнародних економічних відносин, однак потребує пошуку сприятливих шляхів для цього. Одним з них може бути поширення міжнародних господарських зв'язків на основі франчайзингу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Автори публікацій [1-9, 11, 12], а також ряд інших відзначають позитивну роль франчайзингу в розвитку вітчизняного малого бізнесу. Одночасно вказується й на те, що франчайзинг може бути використаний для розвитку ділових зв' язків великих зарубіжних виробників з малими підприємствами України. З допомогою франчайзингових відносин можна вирішувати багато проблем заповнення внутрішнього ринку високоякісними товарами та послугами, досягнути підвищення рівня конкурентоспроможності українських підприємців на світовому ринку.
Мета статті - показати, що ми повинні зробити для розвитку франчайзингового руху.
Виклад основного матеріалу. Франчайзинг - змішана форма великого та дрібного підприємництва, при якому великі корпорації, або «батьківські» компанії (франчайзери), укладають договір з дрібними фірмами, «дочірними» компаніями, бізнесменами (франчайзі) на право привілею діяти від імені франчайзера. При цьому дрібна фірма зобов'язана здійснювати свій бізнес тільки у формі, яку запропонувала велика фірма, у визначений час та у визначеному місці. У свою чергу, франчайзер зобов'язаний постачати франчайзі товари, технології, всіляко сприяти йому в бізнесі [10]. Крім цього, франчайзі використовують в своєму бізнесі також і репутацію франчайзера, що є немаловажним.
Відома пряма франшиза, коли франчайзер продає франшизу безпосередньо місцевому підприємцю. Це більш сприятливий спосіб забезпечити стійкий взаємозв' язок між франчай
зером та франчайзі. Відома і майстер-франши-за, в рамках якої міжнародний франчайзер продає виняткові права на розвиток всієї системи на території усієї країни одному франчайзі. Таким чином, цей франчайзі (франчайзі першого рівня) стає франчайзером, який продає і пропонує франшизу іншим підприємцям і збирає з них сервісну платню (роялті).
Франчайзинг є популярним способом розповсюдження товарів та послуг. Це достатньо багатогранне явище. Саме франшиза є, по суті, повною бізнес-системою, яку франчайзер передає партнеру. В даному випадку франчайзі одержує можливість в достатньо короткі строки створити підприємство і об' єднати свій стимул до володіння малим підприємством з управлінською майстерністю та маркетинговим досвідом великого бізнесу. При франчайзинго-вому партнерстві виграють обидві сторони. Для франчайзера вигода проявляється у ефективності поширення бізнесу. В свою чергу, фран-чайзі одержує можливість опиратися на репутацію і досвід компанії, яка вже відбулася. Йому не потрібно витрачати свої ресурси на створення власного бренда, корпоративного стиля, на рекламу, тому що ці проблеми, як правило, вирішені на ринку франчайзером.
Франчайзингові відносини забезпечують мінімальні ризики для учасників. Франчайзер не несе безпосередніх витрат і, отже, не ризикує грошима. Ця обставина приваблює великі фірми виходити на ринки інших країн через ділових партнерів. Крім того, частина маркетингових проблем, пов' язаних з залученням клієнтури, стає турботою франчайзі, який уклав у справу свої гроші. При цьому ризик франчайзі, який одержав продуману і перевірену схему бізнесу, також мінімальний. Статистика показує, що зі всіх фірм у світі 85% припиняють свою діяльність у перші чотири-п' ять років. У той же час малі підприємства, які працюють за фран-чайзинговою системою, банкрутують ушестеро рідше.
» следующая страница »
1 23 4 5 6