Концепція прийняття інвестиційних рішень по капітальному ремонту і реконструкції житлової забудови
Д.Л. Левчинський. Придніпровська державна академія будівництва та архітектури.
Постановка проблеми. Важливим аспектом планування капітального ремонту, розглянутого як елемент єдиного тривалого процесу відтворення основних фондів, є вплив прийнятих для найближчого періоду планових рішень на наступний графік відтворення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний інтерес для справжньої роботи представляють дослідження вчених з проблем прийняття інвестиційних рішень по капітальному ремонту і реконструкції житлової забудови: В.І. Бабакіна, Е.Я. Бубеса, В.Л. Вольфсона, Б.М. Колотілкіна, В.К. Соколова тощо.
Формулювання цілей статті. Метою даної статті є обґрунтування концепції формування інвестиційних програм капітального ремонту і реконструкції житлового фонду на основі принципів економічного функціонування житлових будівель.
Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасні дослідження, проведені в даній галузі, показують, що реальні експлуатаційні схеми будинків найчастіше не збігаються з нормативними. Відхилення від нормативних схем експлуатації носить складний характер, що визначається всією передісторією експлуатації будинків. Навіть одноразове недотримання нормативного строку капітального ремонту будинку збиває всі планові орієнтири, і нормативна схема експлуатації будинку стає непридатною для визначення строків і обсягів ремонтних робіт. Так вибірковий ремонт у плановому році викликає необхідність повторного ремонту житлового будинку вже через 5-10 років, у той час як проведення капітального ремонту дозволило б протягом декількох десятиліть не проводити в ньому істотних ремонтно-рекон-струкційних заходів (далі РРЗ). При цьому як сумарні витрати на відтворення, так і їх розподіл у часі, в цих випадках можуть бути різними. У зв'язку з цим планові рішення для найближчого періоду повинні прийматися з урахуванням економічних наслідків цих рішень у деякій перспек-
тиві. У противному випадку економія на найближчих витратах може привести до істотної перевитрати в майбутньому, що перекриває досягнуту спочатку економію навіть з урахуванням знецінювання попередніх витрат під впливом фактора часу.
Таким чином, завжди є можливість здійснення безлічі стратегій (схем) ремонтного обслуговування житлового будинку. Ці схеми можуть являти собою найрізноманітнішу комбінацію РРЗ, технічно здійсненних на певних етапах експлуатації будівлі (капітальний ремонт, вибірковий ремонт, підтримуючий ремонт, експлуатація без ремонту тощо). При цьому зазначені схеми мають різну економічність, що залежить від типів планованих ремонтів і їх розподілу в часі. Очевидно, що в цьому випадку варто брати до уваги тільки припустимі схеми, тобто такі, які забезпечують дотримання правил техніки безпеки експлуатації будівель.
Множинність можливих стратегій ремонтного обслуговування житлового будинку обумовлює необхідність вибору найкращої з них. Представляється природним вибирати за економічним критерієм, наприклад, стратегію, яка забезпечує мінімум витрат на відтворення будинку за тривалий період часу.
Наявність багатоваріантності економічних рішень визначає можливість використання економіко-ма-тематичних методів оптимізації для вибору стратегії обслуговування навіть окремих будівель.
Узагальнюючи викладене, можна зробити висновок, що для будинків з порушеними нормативними схемами експлуатації все-таки існує якась оптимальна, з економічної точки зору, схема їх подальшої експлуатації.
Очевидно, що для знову зведених будівель, і будинків, експлуатованих у суворій відповідності з системою ПВР, нормативна й оптимальна схеми експлуатації будуть збігатися. Очевидно, що для всієї сукупності об' єктів ремонту й реконструкції поняття «оптимальна схема експлуатації» є більш загальним, а поняття «нормативна схема експлуатації» є лише її частковим випадком.
» следующая страница »
1 23 4 5 6