венцій (дотацій) з державного бюджету.
Всі ці напрямки конкуренції можна об'єднати в три групи: залучення інвестицій; збереження і залучення кваліфікованої робочої сили; залучення відвідувачів та туристів у регіон. Фактично конкуренцію між регіонами можна визначити як змагання за різноманітні цільові ринки споживачів місцевих ресурсів та умов життєдіяльності. При цьому їх успіх в конкурентній боротьбі визначається рівнем конкурентоспроможності.
Разом з тим, варто відмітити, що регіону не обов'язково бути у всьому конкурентоспроможним, він повинен бути конкурентоспроможним насамперед у тому, що має значення, по-перше, для його жителів та, по-друге, для суб'єктів господарювання і громадян інших регіонів (країн), з якими підтримуються економічні контакти і від чиїх дій залежить рівень задоволення потреб мешканців регіону.
В цілому конкуренція виступає своєрідним каталізатором активізації внутрішніх резервів розвитку регіону і додатковим фактором забезпечення його сталого розвитку. Разом з тим оволодіння механізмами конкурентної боротьби є об' єктивно необхідним завданням для регіонів на сучасному етапі розвитку.
Серед сукупності заходів, що спрямовані на забезпечення конкурентоспроможності економічної системи будь-якого рівня, важливе місце займає маркетинг як теорія, методологія та практика ведення конкурентної боротьби, інструмент підвищення конкурентоспроможності економічної системи будь-якого рівня.
На нашу думку, сьогодні не можна говорити про реальність будь-яких регіональних програм без освоєння найбільш ефективних і адаптованих до ринкової кон' юнктури інструментів маркетингу.
Сьогодні на рівні регіонів України склалась низка об' єктивних передумов, які зумовлюють необхідність та доцільність використання елементів маркетингу, найважливіші з них - це:
- зростання потреби у вдосконаленні регіонального управління шляхом розробки інструментів управління, які адекватні сучасним ринковим відносинам;
- посилення конкуренції між регіонами не лише за вигідні ринки збуту, але й за інвестиції, туристів, висококваліфіковані трудові ресурси тощо.
Крім того, значущість використання елементів маркетингу на рівні регіону посилює той факт, що саме маркетинг у економічно розвинутих країнах сприяє підвищенню комерційної та туристичної привабливості, стимулює інвестиційну діяльність тощо.
Однак необхідно підкреслити актуальність саме повноцінного використання комплексу маркетингу, оскільки його окремі інструменти застосовувалися і застосовуються на рівні регіону (зокрема, реклама конкурентних переваг). В основі формування цілісної маркетингової концепції розвитку регіону повинне лежати визнання того, що сьогодні регіон є не лише адміністративно-територіальним утворенням, але й активним суб' єктом ринкових відносин.
Доцільно виділити два способи використання маркетингу на рівні регіону з метою підвищення його конкурентоспроможності.
Перший - це йти в напрямку від простого до складного, від реклами конкурентних переваг регіону до його економічного та соціального благополуччя через залучення інвестицій, які необхідні для реалізації довгострокових програм розвитку. В цьому випадку маркетинг виступатиме як елемент регіональної політики, в процесі реалізації якої відбувається формування привабливого іміджу регіону та залучення інвестицій.
Інший спосіб передбачає розробку маркетингової стратегії розвитку регіону на основі вивчення досвіду інших територій, результатів власних прогнозів й наукових досліджень, а також з врахуванням інтересів всіх соціальних груп населення, суб' єктів господарювання та змін в навколишньому середовищі. За таких умов маркетинг перетворюється на регіональну політику, яка охоплює всі попередні напрямки і доповнена такими ринковими елементами, як формування та реклама привабливого іміджу регіону; орієнтація на інтереси конкретних груп населення; вирішення екологічних та соціальних проблем; взаємодія органів влади та приватного бізнесу тощо.
» следующая страница »
1 2 34 5