Другий етап. Аналіз викидів підприємств регіону за ступенем забруднюючої дії на навколишнє середовище за останні два роки; аналіз сумарного обсягу викидів, у тому числі за класами небезпеки забруднюючих речовин; рейтингова оцінка забруднення природного середовища підприємствами регіону (в цілому та за його складовими); групування підприємств-забруднювачів. Визначення пріоритетних напрямів природоохоронної діяльності регіону та стратегічних завдань щодо їх реалізації.
Третій етап. Створення інформаційно-аналітичної системи на основі оцінки діяльності підприємств-забруднювачів навколишнього природного середовища регіону. Така оцінка має включати розрахунки балів, що відображує динаміку (не менш ніж за два роки) та особливості діяльності підприємства зі створення забруднюючих речовин та, по суті, є основою визначення частки грошових коштів, які можуть виділятися в якості стимулів (заохочення) з боку регіону за результуючі показники розвитку. В основу розрахунку цих балів покладено розрахунки індикаторів стійкого зниження викидів (як результат позитивних зрушень протягом двох останніх років), а також індикаторів стійкого збільшення викидів (як результат негативних зрушень за цей же період), які в сукупності визначають рівень екологічної активності кожного конкретного підприємства та його внесок у формування екологічно сприятливого середовища регіону [7]. Таким чином, запропонований механізм визначення напрямів фінансування природоохоронної діяльності підприємств є прозорим, оскільки обсяги заохочення підприємств до природозберігаючої діяльності визначаються залежно від набраних ним балів (модельних відсотків), що відображують екологічну активність підприємства.
Крім цього, отримані за такого підходу вихідні дані щодо екологічної активності підприємств дозволяють аналізувати індикатори стійкості для кожного окремого підприємства за всіма речовинами і, відповідно, для кожної речовини за всіма підприємствами, що дає змогу зробити висновок про особливості виробничого циклу підприємств та ефективність їх природоохоронної діяльності.
Крім цього, у моделі враховано ефекти від сумарної дії двох і більше забруднюючих речовин [7].
Четвертий етап. Застосування методів ідентифікації динамічних систем, що допоможе з'ясувати екологічні особливості регіональної системи й визначити напрями оптимізації значень відповідних коефіцієнтів; привласнення індивідуальних коефіцієнтів кожному підприємству, які враховуватимуть особливості виробничого циклу і пов' язані з ним складності стабільного зниження викидів забруднюючих речовин, або заміну постійних коефіцієнтів лінійними чи нелінійними функціями. Результатом даного етапу є удосконалення інформаційно-аналітичної системи щодо визначення екологічно активних підприємств на регіональному рівні та опти-мізації використання грошових коштів, що спрямовані на природоохоронну діяльність регіону.
П'ятий етап. На основі використання щорічно обчислюваних балів (модельних відсотків), а також враховуючи результати четвертого етапу даного методичного підходу, обласне Управління з екології має об' єктивні підстави для визначення оптимальних пропорцій розподілу грошових коштів з бюджетів різних рівнів на природоохоронну діяльність підприємств регіону, які виступають вагомими інструментами стимулювання їх екологічної активності. Результатом даного етапу є підвищення оперативності керування екологічним станом регіону і ефективності стимулювання підприємств до стійкого зниження викидів забруднюючих речовин.
Шостий етап. Оцінка економічної ефективності інформаційно-аналітичної системи. Результатом даного етапу є розробка порівняльної характеристики відверненого екологічного збитку до і після впровадження аналітичної системи розподілення грошових коштів з бюджетів різних рівнів. Ефективність цієї системи значно підвищиться, якщо вихідна інформація від промислових підприємств регіону до Центру аналітично-інформаційної системи Управління з екології буде надходить через систему Internet.
» следующая страница »
1 2 3 45 6