Методичні підходи щодо стимулювання екологічної активності підприємств на регіональному рівні

Причому коефіцієнти К, Нбі, Кш, Кф є постійними величинами і не залежать від характеру виробниц­тва. Крім цього, даний підхід не враховує динаміку показників забруднення, а також ефекти від суміс­ної дії двох і більш речовин.

Інша проблема, яка вимагає свого вирішення, стосується адекватної компенсації реальних еко­логічних наслідків, завданих навколишньому при­родному середовищу окремими підприємствами з урахуванням не лише масштабів створених та розміщених у природному середовищі забрудню­ючих речовин, їх якісних характеристик та особ­ливостей прояву їх впливу на окремі компоненти природного середовища, але й їх комплексного впливу на стан природного середовища регіону в цілому. Потребує вирішення й питання доціль­ності існуючого підходу щодо оцінки екологічних збитків, за якого формально підсумовують обсяг викидів різних за природою шкідливих речовин [5, 6]. Очевидно, що потрібно враховувати ефект від сумарної дії деяких забруднюючих речовин: іноді дія великої кількості забруднюючих речовин у малих дозах не зіставна з дією однієї чи двох речовин, обсяги викидів яких значно перевищу­ють існуючи нормативи.

Визначення базових підприємств-забрудню-вачів, що формують сучасну та майбутню струк­турні характеристики регіонального господарства, дозволить визначити стратегічні напрями охоро­ни навколишнього середовища. Відповідно корот­ко- та середньострокова програми раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища на регіональному рівні повинні орієнтуватись на існуючі виробничі по­тужності, що відображають уже сформовану структуру економіки регіону, а довгострокові -повинні враховувати і майбутні структурні зміни. Але інвестиційні та інноваційні процеси в приро­докористуванні мають регулюватися регіональни­ми органами влади, оскільки повільне управлін­ня цими процесами, як правило, призводить до значного скорочення інноваційно-інвестиційної діяльності в цій сфері [3].

У контексті вищевикладеного постає не­обхідність удосконалення системи економічного стимулювання екологічної активності підприємств регіону, що має бути спрямована на поступове стійке зменшення обсягів викидів кожної забруд­нюючої речовини та активне впровадження при­родо- та ресурсозберігаючих технологій. На наш погляд, вирішення цієї проблеми потребує ство­рення необхідної інформаційної бази даних щодо діяльності кожного підприємства-забруднювача з урахуванням усього спектра забруднюючих ре­чових та характеру їх комплексного впливу на природне середовище регіону; формування еко­логічної стратегії розвитку регіону та визначення пріоритетних напрямів його природоохоронної діяльності на основі системного підходу; визна­чення інструментів стимулювання природозбері-гаючої діяльності підприємств з урахування мас­штабів та динаміки їх впливу (застосування про­гресивного зниження податків або перехід на вип­лату грошових коштів тим підприємствам, які ста­більно щороку знижують обсяги викидів шкідли­вих речовин).

Даний методичний підхід щодо оптимізації інструментів стимулювання екологічної активності підприємств на регіональному рівні включає шість основних етапів.

Перший етап. Дослідження особливостей еко­логічного стану регіону як сукупного результату соціально-економічного розвитку регіону, виділен­ня підприємств, які є найбільшими забруднювачами

природного навколишнього середовища. Моніто­ринг природодеструктивної діяльності підприємств регіону, характеру та масштабів викидів забрудню­ючих речовин, визначення їх впливу на стан при­родного середовища регіону, виявлення особливо­стей утилізації відходів та територіальної локалізації їх розміщення в природному середовищі, впровад­ження природоохоронних та ресурсозберігаючих технологій на підприємствах регіону.

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я