Методичні підходи щодо стимулювання екологічної активності підприємств на регіональному рівні
О.В. Комеліна, кандидат економічних наук. Полтавський національний технічний
університет ім. Ю. Кондратюка. Н.В. Архірейська, кандидат економічних наук. Академія митної служби України.
Постановка проблеми. Одним з важливих завдань сьогодення є розробка та реалізація стратегії соціально-економічного розвитку регіону, що потребує визначення пріоритетних напрямів його природоохоронної діяльності з урахуванням особливостей екологічного стану, а також формування ефективних еколого-економічних механізмів природокористування і охорони навколишнього природного середовища на всіх рівнях управління, впровадження відповідної системи фінансового забезпечення та стимулювання екологічної активності підприємств-забруднювачів. З цих позицій визначення інструментів стимулювання екологічної активності підприємств регіону має базуватися на засадах комплексного підходу, орієнтуватися на параметри та критерії сталого розвитку та систему світових вимог щодо організації природоохоронної діяльності в умовах поглиблення глобалізаційних процесів.
Аналіз публікацій. Теоретична й практична розробка питань, пов'язаних з фінансовим забезпеченням природоохоронної діяльності регіонів, виконана багатьма вітчизняними і зарубіжними вченими. До них належать О. Балацький, Г. Бі-лявський, О. Веклич, В. Вернадський, Г. Вьюн,
Т. Галушкіна, Б. Данилишин, С. Дорогунцов, О. Кащенко, Р. Коуз, Г. Клаасен, В. Лук'янихін, Л. Мельник, А. Пігу, О. Теліженко, Т. Тимберг, С. Харичков, М. Хвесик та інші. Разом з тим, в умовах переходу регіонів до стратегічного планування їх розвитку, постає питання формування ефективних інструментів економічного механізму вирішення екологічних проблем на регіональному рівні, зокрема розроблення методичних підходів щодо стимулювання екологічної активності підприємств регіону.
Постановка проблеми. Метою статті є розробка підходів щодо визначення пріоритетних напрямів природоохоронної діяльності на регіональному рівні та вдосконалення системи їх фінансування як основи ефективного розподілу та використання коштів бюджетів різних рівнів, зокрема застосування інструментів стимулювання екологічної активності підприємств регіону.
Результати. Світовий досвід засвідчує, що сучасна система законодавчо визначених екологічних платежів має створювати фінансову основу природоохоронної діяльності та формувати економічно мотивовані інструменти зниження деструктивного впливу на природне середовище. В цих умовах вкрай актуалізуються проблеми оцінки техногенно-екологічної безпеки регіонів країни та чинників її формування [1], потребують вдосконален
ня існуючи методи оцінки екологічних втрат [2], мають бути створені умови переходу регіонів до активної еколого-економічної політики на основі чіткого визначення стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку та розробки екологічних стратегій їх подальшого розвитку [3].
В Україні, як показує практика, найбільш поширеним інструментом впливу на екологічну активність промислових підприємств-забруднювачів регіону є оподаткування, але ефективність цього інструменту недостатня, що не забезпечує необхідного зниження обсягів шкідливих викидів та формування екологічно чистого середовища. Перш за все, така ситуація пов'язана з тим, що за існуючих ставок податків на забруднюючі речовини підприємству вигідніше щорічно їх виплачувати, ніж купувати і налагоджувати дороге очисне устаткування чи переходити на інноваційну стратегію розвитку, активно впроваджувати нові природо- та ресурсозберігаючі технології, нові методи та способи організації виробництва тощо. Зокрема, сума грошових коштів (П ), яку підприємство сплачує до бюджету за забруднення навколишнього природного середовища, розраховується з урахуванням обсягів викидів кожної забруднюючої речовини (М - обсяг викиду і-ї забруднюючої речовини в рамках ліміту, Мш - обсяг понадлімітного викиду), коефіцієнту кратності збору за понадлімітний викид (Кн ), затверджених нормативів збору за одиницю викиду (Нб), коригуючих коефіцієнтів, що враховують відповідно кількість жителів населеного пункту, де розташовано підприємство, та його народногосподарське значення (Кна, Кф ) [42]: П = ^(Мш + Мт • Кн) • Нбі • Кнас • Кф.
» следующая страница »
1 23 4 5 6