Методичні підходи щодо стимулювання екологічної активності підприємств на регіональному рівні

Методичні підходи щодо стимулювання екологічної активності підприємств на регіональному рівні

О.В. Комеліна, кандидат економічних наук. Полтавський національний технічний

університет ім. Ю. Кондратюка. Н.В. Архірейська, кандидат економічних наук. Академія митної служби України.

Постановка проблеми. Одним з важливих завдань сьогодення є розробка та реалізація стра­тегії соціально-економічного розвитку регіону, що потребує визначення пріоритетних напрямів його природоохоронної діяльності з урахуванням особ­ливостей екологічного стану, а також формуван­ня ефективних еколого-економічних механізмів природокористування і охорони навколишнього природного середовища на всіх рівнях управлін­ня, впровадження відповідної системи фінансо­вого забезпечення та стимулювання екологічної активності підприємств-забруднювачів. З цих по­зицій визначення інструментів стимулювання еко­логічної активності підприємств регіону має ба­зуватися на засадах комплексного підходу, орі­єнтуватися на параметри та критерії сталого роз­витку та систему світових вимог щодо організації природоохоронної діяльності в умовах поглиблен­ня глобалізаційних процесів.

Аналіз публікацій. Теоретична й практична розробка питань, пов'язаних з фінансовим забез­печенням природоохоронної діяльності регіонів, виконана багатьма вітчизняними і зарубіжними вченими. До них належать О. Балацький, Г. Бі-лявський, О. Веклич, В. Вернадський, Г. Вьюн,

Т. Галушкіна, Б. Данилишин, С. Дорогунцов, О. Кащенко, Р. Коуз, Г. Клаасен, В. Лук'янихін, Л. Мельник, А. Пігу, О. Теліженко, Т. Тимберг, С. Харичков, М. Хвесик та інші. Разом з тим, в умовах переходу регіонів до стратегічного пла­нування їх розвитку, постає питання формування ефективних інструментів економічного механізму вирішення екологічних проблем на регіонально­му рівні, зокрема розроблення методичних підходів щодо стимулювання екологічної актив­ності підприємств регіону.

Постановка проблеми. Метою статті є роз­робка підходів щодо визначення пріоритетних на­прямів природоохоронної діяльності на регіональ­ному рівні та вдосконалення системи їх фінансу­вання як основи ефективного розподілу та вико­ристання коштів бюджетів різних рівнів, зокрема застосування інструментів стимулювання еколо­гічної активності підприємств регіону.

Результати. Світовий досвід засвідчує, що су­часна система законодавчо визначених екологіч­них платежів має створювати фінансову основу природоохоронної діяльності та формувати еконо­мічно мотивовані інструменти зниження деструк­тивного впливу на природне середовище. В цих умовах вкрай актуалізуються проблеми оцінки тех­ногенно-екологічної безпеки регіонів країни та чин­ників її формування [1], потребують вдосконален­

ня існуючи методи оцінки екологічних втрат [2], мають бути створені умови переходу регіонів до активної еколого-економічної політики на основі чіткого визначення стратегічних пріоритетів соціаль­но-економічного розвитку та розробки екологіч­них стратегій їх подальшого розвитку [3].

В Україні, як показує практика, найбільш поши­реним інструментом впливу на екологічну активність промислових підприємств-забруднювачів регіону є оподаткування, але ефективність цього інструменту недостатня, що не забезпечує необхідного знижен­ня обсягів шкідливих викидів та формування еко­логічно чистого середовища. Перш за все, така си­туація пов'язана з тим, що за існуючих ставок по­датків на забруднюючі речовини підприємству ви­гідніше щорічно їх виплачувати, ніж купувати і на­лагоджувати дороге очисне устаткування чи пере­ходити на інноваційну стратегію розвитку, активно впроваджувати нові природо- та ресурсозберігаючі технології, нові методи та способи організації ви­робництва тощо. Зокрема, сума грошових коштів (П ), яку підприємство сплачує до бюджету за заб­руднення навколишнього природного середовища, розраховується з урахуванням обсягів викидів кож­ної забруднюючої речовини (М - обсяг викиду і-ї забруднюючої речовини в рамках ліміту, Мш - об­сяг понадлімітного викиду), коефіцієнту кратності збору за понадлімітний викид (Кн ), затверджених нормативів збору за одиницю викиду (Нб), коригу­ючих коефіцієнтів, що враховують відповідно кількість жителів населеного пункту, де розташова­но підприємство, та його народногосподарське зна­чення (Кна, Кф ) [42]: П = ^(Мш + Мт • Кн) • Нбі • Кнас • Кф.

 

« Содержание


2


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я