Освітня послуга як економічна категорія
К.М. Євменькова. Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького.
1. Постановка проблеми. Ринкові перетворення в Україні передбачають формування і належне функціонування ринку освітніх послуг. Цей ринок являє собою систему відносин, що складаються між суб'єктами освітнього процесу для досягнення певного рівня освіти з метою всебічного розвитку особистості, збагачення інтелектуального потенціалу особи та суспільства в цілому і передбачає використання таких ринкових категорій: попиту як форми вираження потреб індивідів та суспільства в освіті; пропозиції як обсягу освітніх послуг, що продукуються і надаються суб' єкта-ми освітнього процесу; ціни у вигляді плати за надану послугу і товару - освітньої послуги. Дослідження суті послуги, на наше переконання, є визначальним на шляху розуміння особливостей розвитку їх ринку в Україні.
2. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню проблем формування та розвитку ринку освітніх послуг присвячені роботи В. Александрова, О. Грішнової, Б. Колота, В. Куценка, Т. Оболенської, Р. Патори, І. Скорова та багатьох
© Євменькова К.М., 2009.
інших вітчизняних дослідників. Всі вони приходять до висновку, що основним продуктом, пов'язаним зі здійсненням освітнього процесу, є освітня послуга.
3. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується означена стаття. Власне, поняття освітня послуга, яке є загальновживаним в західних країнах, в Україні ще не набуло законного статусу. З одного боку, ринок освітніх послуг існує і діє, а з іншого - сама освітня послуга недостатньо досліджена.
4. Мета статті - визначення поняття освітня послуга та її характеристик.
5. Основний матеріал. Як вже було зазначено, питання про те, що являє собою освітня послуга, є дискусійним. Вітчизняні вчені характеризують їх з різних сторін.
Дослідники Р. Патора та У. Г. Зіннуров ототожнюють освітню послугу з навчальною та науковою інформацією. Освітня (освітньо-наукова) послуга - це:
- обсяг навчальної і наукової інформації, що трансформується в процесі навчання в певну
суму знань для задоволення освітньо-наукових потреб фізичних і юридичних осіб у загальноосвітній, професійно-кваліфікованій підготовці, перепідготовці, навчанні впродовж всього життя людини [8, 36];
- обсяг навчальної та наукової інформації, як сума знань загальноосвітнього та спеціального характеру, та практичні навички, що передають особистості за певною програмою [4, 55].
Однак, на нашу думку, визначення Р Патори та У. Г. Зіннурова мають неринковий характер. Ще одним недоліком цих визначень є те, що автори не приділяють уваги кінцевому результату споживання освітніх послуг.
Цей недолік подолала Т.Є. Оболенська. На її думку, освітня послуга є специфічним товаром, що формує цінності людини та задовольняє її потреби в придбанні певних знань, навичок та вмінь для їх подальшого використання в професійній діяльності [7, 38].
В своєму визначенні Т. Є. Оболенська зазначає, що освітня послуга є товаром, і звертає увагу на те, що процес споживання цих послуг сприяє формуванню цінності людини, які в майбутньому складатимуть основу вартісного обміну на ринку праці.
В. Александров не розглядає освітню послугу як товар, а характеризує її як процес і дає наступне визначення: "освітня послуга - це організований процес навчання для одержання необхідних знань, навичок та вмінь" [1, 54].
На нашу думку, вищезгадані автори не звернули увагу на ще одну особливість освітньої послуги -це отримання студентом у результаті навчання певної кваліфікації. Таким чином, освітню послугу можна визначити, як специфічний товар у вигляді сукупності навчальної та наукової інформації, що передається студенту у вигляді системи знань та практичних навичок і вмінь, за умови успішного засвоєння якої студент отримує відповідну кваліфікацію.
» следующая страница »
1 23 4 5