Проблемні питання методології обліку фінансових інвестицій на спільних підприємствах

За дослідженнями В. Онищенка, метод пропор­ційної консолідації дає змогу показати навіть ті борги, які перебувають поза межами балансово­го звіту, за умови застосування методу участі в капіталі. Особливо це стосується ситуації, коли інвестор є гарантом по боргах спільного підприє­мства чи взагалі повною мірою несе за ними відповідальність [6]. Крім того, він зазначає, що всі аргументи проти застосування методу пропор­ційної консолідації зводяться до недоцільності об' єднання контрольованих статей зі спільно кон­трольованими статтями, а також до того, що спільно контролюючі учасники мають істотний вплив, а не спільний контроль щодо спільно кон­трольованого суб' єкта господарювання, а, отже, й на його активи. І робить висновок, що метод пропорційної консолідації забезпечує найбільш достовірне та об' єктивне розкриття інформації у фінансовій звітності, найкраще відображає еко­номічну сутність та юридичну форму внесків про­стого товариства порівняно з методом участі в капіталі.

З вищерозглянутих досліджень видно, що ме­тод пропорційної консолідації та метод участі в капіталі, як основний у вітчизняному законо­давстві та альтернативний - у міжнародному, слід застосовувати саме до діяльності спільних підприємств в Україні та спільно контрольованих суб' єктів господарювання в зарубіжній обліковій практиці. Що стосується спільно контрольованих операцій (далі - СКО) та спільно контрольованих активів (далі - СКА) за міжнародним стандартом бухгалтерського обліку або спільної діяльності без створення юридичної особи (з об' єднанням вкладів - просте товариство, та без об' єднання вкладів) за національним стандартом бухгалтерсь­кого обліку, кожен учасник може не складати фінансові звіти (СКО) або кожен контролюючий учасник включає в свої облікові реєстри і визнає у своїх фінансових звітах свою частку в спільно контрольованих активах, будь-які зобов' язання, свою частку в будь-яких зобов'язаннях, будь-який доход від продажу або використання своєї част­ки в продукції спільного підприємства, будь-які витрати, понесені щодо своєї частки в спільному підприємстві (СКА). Аналогічне відображення активів, зобов' язань, доходу та витрат відобра­жає П(С)БО 12 щодо спільної діяльності без ство­рення юридичної особи.

З вищерозглянутого можна зробити наступні висновки та пропозиції:

1. Аналіз положень МСБО 31 та П(С)БО 12 показав, що на сьогодні існує велика розбіжність між методами обліку фінансових інвестицій на спільних підприємствах. Оскільки МСБО 31 є прототипом для національного П(С)БО 12, то, на думку автора статті, слід керуватися основними нормами міжнародного стандарту.

2. П(С)БО 12 щодо спільної діяльності недо­статньо регламентує облік спільної діяльності. Про це свідчить обмеженість висвітлення застосуван­ня методу участі в капіталі для обліку інвестицій на спільних підприємствах та взагалі відсутності прикладів у стандарті стосовно спільної діяльності.

3. Недосконалість національного стандарту по­яснюється відсутністю альтернативного методу обліку фінансових інвестицій на спільних підприє­мствах. Застосовуваний в стандарті метод участі в капіталі застосовується поряд і для обліку фінан­сових інвестицій в асоційовані й дочірні підпри­ємства.

4. МСБО 31 досить детально наводить засто­сування методу пропорційної консолідації у двох форматах звітності, що дозволяє проаналізувати доцільність застосування кожного формату для діяльності спільних підприємств контролюючим учасником та надає право вибору на відображен­ня у звітності своєї частки, на відмінну від націо­нального стандарту бухгалтерського обліку.

5. Видається помилковим застосування мето­ду пропорційної консолідації щодо внесків про­стого товариства, хоча багато спільно контрольо­ваних суб' єктів господарювання за своєю сутні­стю подібні до тих спільних підприємств, що їх

 

« Содержание


4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я