За дослідженнями В. Онищенка, метод пропорційної консолідації дає змогу показати навіть ті борги, які перебувають поза межами балансового звіту, за умови застосування методу участі в капіталі. Особливо це стосується ситуації, коли інвестор є гарантом по боргах спільного підприємства чи взагалі повною мірою несе за ними відповідальність [6]. Крім того, він зазначає, що всі аргументи проти застосування методу пропорційної консолідації зводяться до недоцільності об' єднання контрольованих статей зі спільно контрольованими статтями, а також до того, що спільно контролюючі учасники мають істотний вплив, а не спільний контроль щодо спільно контрольованого суб' єкта господарювання, а, отже, й на його активи. І робить висновок, що метод пропорційної консолідації забезпечує найбільш достовірне та об' єктивне розкриття інформації у фінансовій звітності, найкраще відображає економічну сутність та юридичну форму внесків простого товариства порівняно з методом участі в капіталі.
З вищерозглянутих досліджень видно, що метод пропорційної консолідації та метод участі в капіталі, як основний у вітчизняному законодавстві та альтернативний - у міжнародному, слід застосовувати саме до діяльності спільних підприємств в Україні та спільно контрольованих суб' єктів господарювання в зарубіжній обліковій практиці. Що стосується спільно контрольованих операцій (далі - СКО) та спільно контрольованих активів (далі - СКА) за міжнародним стандартом бухгалтерського обліку або спільної діяльності без створення юридичної особи (з об' єднанням вкладів - просте товариство, та без об' єднання вкладів) за національним стандартом бухгалтерського обліку, кожен учасник може не складати фінансові звіти (СКО) або кожен контролюючий учасник включає в свої облікові реєстри і визнає у своїх фінансових звітах свою частку в спільно контрольованих активах, будь-які зобов' язання, свою частку в будь-яких зобов'язаннях, будь-який доход від продажу або використання своєї частки в продукції спільного підприємства, будь-які витрати, понесені щодо своєї частки в спільному підприємстві (СКА). Аналогічне відображення активів, зобов' язань, доходу та витрат відображає П(С)БО 12 щодо спільної діяльності без створення юридичної особи.
З вищерозглянутого можна зробити наступні висновки та пропозиції:
1. Аналіз положень МСБО 31 та П(С)БО 12 показав, що на сьогодні існує велика розбіжність між методами обліку фінансових інвестицій на спільних підприємствах. Оскільки МСБО 31 є прототипом для національного П(С)БО 12, то, на думку автора статті, слід керуватися основними нормами міжнародного стандарту.
2. П(С)БО 12 щодо спільної діяльності недостатньо регламентує облік спільної діяльності. Про це свідчить обмеженість висвітлення застосування методу участі в капіталі для обліку інвестицій на спільних підприємствах та взагалі відсутності прикладів у стандарті стосовно спільної діяльності.
3. Недосконалість національного стандарту пояснюється відсутністю альтернативного методу обліку фінансових інвестицій на спільних підприємствах. Застосовуваний в стандарті метод участі в капіталі застосовується поряд і для обліку фінансових інвестицій в асоційовані й дочірні підприємства.
4. МСБО 31 досить детально наводить застосування методу пропорційної консолідації у двох форматах звітності, що дозволяє проаналізувати доцільність застосування кожного формату для діяльності спільних підприємств контролюючим учасником та надає право вибору на відображення у звітності своєї частки, на відмінну від національного стандарту бухгалтерського обліку.
5. Видається помилковим застосування методу пропорційної консолідації щодо внесків простого товариства, хоча багато спільно контрольованих суб' єктів господарювання за своєю сутністю подібні до тих спільних підприємств, що їх
» следующая страница »
1 2 3 45 6 7