соціально-економічний розвиток окремих територій є доволі складним. Чимало фахівців здавна вважають, що тариф є гальмом розвитку зовнішньої торгівлі. Така позиція має чимало прибічників, які спираються передусім на ідею А. Сміта про «невидиму руку» ринку. Виходячи з припущення про існування впливу торгівлі на територіальний розподіл національного продукту, можемо стверджувати, що митний тариф має вплив на асиметрію соціально-економічного розвитку регіонів. Механізм такого впливу може бути пояснений так: запровадження митного тарифу на товар, який доти у країні не вироблявся або вироблявся у менших обсягах, матиме наслідком виникнення власного виробництва або ж зростання його обсягів. Приймаючи рішення про територіальне розташування такого виробництва, бізнес керуватиметься, звичайно, величезною кількістю факторів, але за рівності впливу інших матиме значення вартість робочої сили. Тож більш імовірним є розміщення нового підприємства у менш розвинутому, депресивному регіоні, який отримає імпульс для економічного зростання. Як бачимо, замість переважання процесів дивергенції регіонального розвитку економіка, орієнтована на заміщення імпорту через митний тариф, буде характеризуватися виникненням та розвитком процесів дивергенції. Тож асиметрія соціально-економічного розвитку регіонів скорочуватиметься. Зниження або скасування митного тарифу, навпаки, її стимулюватиме та заохочуватиме.
Важливим також є галузевий чинник митного тарифу. Зростання ставки митного оподаткування тих товарів, які виробляються у регіонах, визнаних депресивними, призведе до зростання валового регіонального продукту у них. Це означатиме конвергенцію регіонального розвитку, а, отже, сприятиме подоланню асиметрії соціально-економічного розвитку регіонів (згадаймо про тарифний захист ринків сільськогосподарських товарів у багатьох країнах).
Надалі розглянемо вплив адміністративних інструментів митного регулювання на асиметрію соціально-економічного розвитку регіонів. Адміністративні інструменти митного регулювання -поняття, яке дуже обмежено використовується як в українському законодавстві, так і у науковому обігу в Україні. До певної міри йому відповідає загальноприйняте в українській економічній науці поняття «інструменти нетарифного регулювання». Прибічники одного з альтернативних підходів називають нетарифними методами лише квотування, ліцензування, технічні бар' єри, субсидії тощо. Адміністративними ж інструментами за таких умов вважаються, окрім нетарифних методів, також митні режими, митні формальності, вплив внутрішніх податків, антидемпінгові заходи, політика державних закупівель тощо. За такого підходу поняття «адміністративні інструменти митного регулювання» є дещо більш містким, ніж «нета-рифні методи». Одне з визначень стверджує: адміністративні інструменти митного регулювання -поняття, яке охоплює заходи, які безпосередньо не спрямовані на обмеження зовнішньої торгівлі (тобто квотування або ліцензування сюди не належить), але такі, які встановлюють національні стандарти (тобто: технічні бар' єри та вимоги до хімічного складу, пакування тощо), визначають митні формальності, порядок здійснення митного контролю тощо. За такого підходу адміністративні інструменти митного регулювання розглядаються або як один з нетарифних методів, або ж вважаються такими, що перетинаються з нетарифними (наприклад, квотування - нетарифний метод, а технічні бар' єри належать і до нетарифних, і до адміністративних методів регулювання).
На нашу думку, найбільш удалим є підхід, за якого передбачається зарахування до адміністративних інструментів таких: квотування; ліцензування; технічні бар'єри; «добровільне» обмеження експорту; субсидування; кредитування; політика державних закупівель; внутрішні податки; митні режими; митна вартість; пільги для інвесторів; валютне регулювання; висновки щодо коду товару та класифікації; висновки про країну походження; контрольовані поставки; встановлення цінового діапазону (індикативні ціни); митні формальності та особливості здійснення митного контролю; преференції, що надаються учасникам ЗЕД відповідно до режиму найбільшого сприяння, угод про вільну торгівлю, про уникнення подвійного оподаткування, участі в інших міжнародних угодах [2].
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7 8 9 10