Досліджуючи бюджетний механізм фінансової стабілізації економіки, Л. Наумова виділяє два підходи до визначення сутності бюджетного механізму: внутрішній та зовнішній [4, с. 595]. З одного боку, бюджетний механізм можна розуміти як функціонування самих бюджетних коштів, матеріальним відображенням яких є грошові потоки. Організація грошових потоків, порядок їх здійснення відбуваються за певними правилами та напрямками. У цьому разі бюджетний механізм відображає внутрішню організацію функціонування фінансових ресурсів. З іншого боку, бюджетний механізм розглядається як сукупність методів і форм, інструментів, прийомів і важелів впливу на стан і розвиток економіки [7] Цей підхід відображає зовнішню дію функціонування бюджету і характеризує фінансові ресурси як фактор впливу на стан економіки. Виходячи з наведеного, слід зауважити, що стосовно вирішення проблем асиметрії регіонального розвитку бюджетно-податковий механізм матиме скоріше зовнішню спрямованість, а саме - заохотити та стимулювати суб' єктів регіонального розвитку до пожвавлення їх діяльності, що сприятиме досягненню рівноваги у розвитку країни.
Як узагальнення, Л. Наумова наводить таке визначення бюджетного механізму: це сукупність форм і методів формування та використання фінансових ресурсів державного та місцевих бюджетів при досягненні ними стану рівноваги, що застосовуються з метою впливу на економічний і соціальний розвиток суспільства. Складовими бюджетного механізму є: бюджетне забезпечення, бюджетне регулювання, система фінансових індикаторів і фінансових інструментів, які дають змогу оцінити його вплив на розвиток економіки, а також інститу-ціонально-правові структури.
Розглядаючи бюджетний механізм забезпечення суспільного добробуту, О. Гордей та Д. Василик виділяють такі його складові:
- бюджетне планування та прогнозування (розрахунок показників доходів, витрат, розроблення бюджету Пенсійного фонду, розроблення соціального бюджету);
- бюджетні норми та нормативи (ставки заробітної плати, розміри пенсій, розміри стипендій, розміри витрат на харчування та медикаменти);
- бюджетний контроль (попередній, поточний та кінцевий);
- міжбюджетні розрахунки (розрахунки основних міжбюджетних показників, міжбюджетні трансферти, бюджетні позички, визначення фінансового нормативу бюджетної забезпеченості);
- бюджетне регулювання (бюджетні санкції та стимули, пільгова політика, госпрозрахункова діяльність бюджетних установ, адресне забезпечення соціальними гарантіями);
- бюджетне законодавство;
- управління бюджетними коштами [5]. Бюджетно-податковий механізм подолання
диференціації регіонального розвитку можна трактувати як засіб послідовної реалізації організаційних та економічних дій, що ґрунтуються
на об' єктивних законах, базових принципах, цільовій спрямованості, функціональній визначеності з використанням відповідних методів та бюджетно-податкових інструментів, які орієнтовані на досягнення мети, що полягає у згладжуванні міжрегіональних диспропорцій.
На нашу думку, структура бюджетно-податкового механізму подолання диференціації регіонального розвитку включає наступні блоки:
- нормативно-правове забезпечення;
- інституціональне забезпечення;
- інформаційно-аналітичне забезпечення;
- бюджетні та податкові інструменти реалізації регіональної політики;
- фінансові методи реалізації регіональної політики.
Оскільки бюджет - це план доходів та видатків, тобто, включає в себе як доходну, так і витратну частину кошторису, то поняття бюджетно-податковий механізм є більш вузьким і включає методи та важелі, які стосуються наповнення бюджету. Отже, в рамках вдосконалення бюджетно-податкового механізму має відбутися розширення повноважень місцевих органів у сфері затвердження та виконання бюджету. Водночас доходна база місцевих бюджетів повинна значно зрости внаслідок:
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7