Менеджмент персоналу як фактор підвищення ефективності міжнародного бізнесу

Крім того, у сучасному світовому бізнесі впроваджуються: всеосяжне управління якістю (Total Quality Management), що неможливе без емоційних методів впливу на персонал з метою поліпшення якості товарів та послуг, а також емо­ційне управління талановитими співробітниками (Talented Management) [4], а Інститут менеджмен­

ту (UMIST) Великої Британії вивчає проблеми, враховуючи психолого-емоційний аспект в орга­нізації праці та відпочинку менеджерів [5].

Висновки даного дослідження та пропозиції для подальшого перспективного розвитку в даному напрямку. Отже, дослідження міжнарод­ного досвіду управління персоналом як складо­вої сучасного інноваційного бізнесу дозволяє зробити такі висновки:

- усвідомлення необхідності комплексного підходу до проблеми взаємозв'язку між розвит­ком науково-технічного прогресу, його впливом на бізнес та процесом систематичного підвищен­ня професійної кваліфікації персоналу компаній;

- здійснення широкомасштабного фінансуван­ня освітніх програм для персоналу всіх рівнів підприємств, результатом чого, як правило, є організація конкурентоспроможного виробницт­ва і отримання великих прибутків;

- впровадження антикризового менеджменту на підприємствах з обов' язковим урахуванням осо-бистісного фактора (персоналу).

На основі цих висновків можна запропонува­ти (з метою використання на підприємствах Ук­раїни) такі заходи:

- формування в кожній компанії, що бажає бути конкурентоспроможною, концепції інноваційного розвитку Ця концепція повинна передбачати усв­ідомлене ставлення персоналу до інноваційних змін у компанії та виховання в собі морального спря­мування на участь в цих змінах;

- залучення до організації навчання співробіт­ників компаній своїх же керівників;

- організацію підвищення кваліфікації самих керівників.

В рамках антикризового особистісного менед­жменту, який передбачав би правильне регулю­вання робочого навантаження, режиму праці і відпочинку, створення сприятливого психологіч­ного клімату у трудовому колективі, запобігав би «психоемоційному вигоранню» персоналу, є сенс запропонувати:

- створення у компанії позитивного емоційно­го фону;

- формування у менеджерів (особливо вищої ланки) емоційного інтелекту;

- введення емоційного аудиту та моніторингу співробітників, визначення лідерів та управління їх діяльністю;

- активізацію профорієнтаційної роботи, що дасть людині реальне уявлення про майбутню діяльність, а також про своє місце і можливі до­сягнення в ній;

- правильне планування і коригування кар' єри;

- чіткий і посильний розподіл робочих обо­в'язків та недопущення його постійної зміни;

- чіткий режим праці і відпочинку, що забезпе­чить відновлення фізичних і психологічних сил людини;

- встановлення доброзичливих демократичних стосунків з керівником та колегами на роботі, недопущення жорстокості, авторитаризму, інтри­ганства;

- регулярне вимірювання рівня тривожності особистості (методика Тейлора-Немчинова), діаг­ностика „перешкод" в установленні емоційних контактів (методика В. В. Бойка); опанування пра­цівниками фірми умінь і навичок саморегуляції (довільне самонавіювання, аутогенне тренування за методом І.Г. Шульги, релаксація, вправи для знімання напруження) [1, 2];

- приділення уваги особистим інтересам (хобі): спорту, мистецтву та ін.;

- обов' язкове налагодження і підтримання доб­рих стосунків із сім'єю, друзями і близькими, що сприятиме психологічній рівновазі працівника.

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 4 56