Контроль якості аудиторських послуг

Вихідним положенням в побудові систем за­безпечення контролю якості аудиту в країнах Євро-союзу є їх спрямованість на «забезпечення дос­татнього рівня довіри громадськості до результатів роботи аудиторів, які, в свою чергу, мають де­монструвати перед спостережними органами адекватність виконання своїх обов'язків» [8]. У ЄС контроль за діяльністю аудиторів здійснюєть­ся на національному рівні та в межах співтовари­ства. Так, на національному рівні контроль за ауди­торською діяльністю здійснюють CMVM (Порту­галія), SBPA (Швеція), CONSOB (Італія), Kredittilsynet (Норвегія), FRR (Данія), NIRVA (Нідерланди), IDW і WPK (Німеччина). У країнах Євросоюзу зі створенням єдиного ринку відбу­вається зростання ділової активності між підприє­мцями різних країн, що актуалізує питання уніфі­кації вимог до якості аудиторських послуг. Це питання є відносно новим, адже станом на 1999 р. взагалі не існувало загальноприйнятого міжна­родного стандарту щодо мінімальних вимог за­безпечення якості аудиторських послуг. Для вир­ішення проблеми забезпечення якості був створе­ний Комітет Євросоюзу з питань аудиту, а на за­конодавчому рівні у 8 Директиві ЄС був задекла­рований підхід щодо нагляду на рівні професії в цілому. Запропонована концепція об'єднання на­ціональних систем нагляду за аудиторською про­фесією в єдину європейську мережу, яка б усу­нула дублювання зусиль у цьому напрямку та допомогла б відповідному зближенню кращої практики [2, с. 160].

Фактична організація громадського спостере­ження за забезпеченням якості в різних країнах Євросоюзу відрізняється за структурами, що здійснюють спостереження за діяльністю ауди­торів, і за роллю, яку моніторинг відіграє в про­цесі контролю за якістю аудиту.

За організаційною ознакою системи нагляду за професією аудитора в зарубіжних країнах можна поділити на декілька видів [1]:

1. Нагляд здійснює приватна суспільна органі­зація за дорученням держави. Прикладом є Ко­мітет з нагляду за звітністю публічних компаній (РСАОВ), який був створений у США у відповід­ності із Законом Сарбанеса-Окслі від 2002 р. Така ж система запроваджена і у Великобританії.

2. Нагляд здійснює державний орган, який є елементом фінансової інституції та контролює ро­боту біржових структур. Така система запровад­жена в Австралії, Голландії, Італії.

3. Змішана модель, яка застосована в Німеч­чині. Така модель передбачає, що існуюча сусп­ільна організація аудиторів, Аудиторська палата, і надалі здійснює нагляд за професією, однак Ауди­торську палату контролює незалежний державний орган - АПАК. За такого підходу рівень контролю якості аудиторських послуг є найвищим.

Більшість країн європейської спільноти органі­зує постійний і системний контроль за якістю, хоча зустрічаються випадки здійснення контролю лише у разі надходження скарг від клієнта. Передбаче­на можливість застосування санкцій за порушен­ня вимог якості аж до виключення аудитора з про­фесійної організації.

У комплексі заходів щодо підвищення якості послуг з аудиту запропоновано створити на на­ціональному та загальноєвропейському рівні орга­ни суспільного (громадського) нагляду за про­фесією. Європейська федерація бухгалтерів і ауди­торів (ЄФБА) підтримує впровадження систем зовнішнього контролю і вважає, що моніторинг, який проводиться професійними організаціями, є найбільш ефективним. ЄФБА пропонує реалізо­вувати контрольні заходи на трьох рівнях:

1. Аудиторська фірма - метою контролю є га­рантування високого рівня роботи аудитора та на­дання впевненості в тому, що всі аудиторські про­цедури виконуються відповідно до вимог внутрі-шньофірмових та національних (міжнародних) стандартів.

2. Національна регулююча організація - конт­роль здійснюється з метою перевірки виконання фірмами зобов'язань щодо впровадження за­ходів контролю якості згідно з прийнятими стан­дартами.

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я