Вихідним положенням в побудові систем забезпечення контролю якості аудиту в країнах Євро-союзу є їх спрямованість на «забезпечення достатнього рівня довіри громадськості до результатів роботи аудиторів, які, в свою чергу, мають демонструвати перед спостережними органами адекватність виконання своїх обов'язків» [8]. У ЄС контроль за діяльністю аудиторів здійснюється на національному рівні та в межах співтовариства. Так, на національному рівні контроль за аудиторською діяльністю здійснюють CMVM (Португалія), SBPA (Швеція), CONSOB (Італія), Kredittilsynet (Норвегія), FRR (Данія), NIRVA (Нідерланди), IDW і WPK (Німеччина). У країнах Євросоюзу зі створенням єдиного ринку відбувається зростання ділової активності між підприємцями різних країн, що актуалізує питання уніфікації вимог до якості аудиторських послуг. Це питання є відносно новим, адже станом на 1999 р. взагалі не існувало загальноприйнятого міжнародного стандарту щодо мінімальних вимог забезпечення якості аудиторських послуг. Для вирішення проблеми забезпечення якості був створений Комітет Євросоюзу з питань аудиту, а на законодавчому рівні у 8 Директиві ЄС був задекларований підхід щодо нагляду на рівні професії в цілому. Запропонована концепція об'єднання національних систем нагляду за аудиторською професією в єдину європейську мережу, яка б усунула дублювання зусиль у цьому напрямку та допомогла б відповідному зближенню кращої практики [2, с. 160].
Фактична організація громадського спостереження за забезпеченням якості в різних країнах Євросоюзу відрізняється за структурами, що здійснюють спостереження за діяльністю аудиторів, і за роллю, яку моніторинг відіграє в процесі контролю за якістю аудиту.
За організаційною ознакою системи нагляду за професією аудитора в зарубіжних країнах можна поділити на декілька видів [1]:
1. Нагляд здійснює приватна суспільна організація за дорученням держави. Прикладом є Комітет з нагляду за звітністю публічних компаній (РСАОВ), який був створений у США у відповідності із Законом Сарбанеса-Окслі від 2002 р. Така ж система запроваджена і у Великобританії.
2. Нагляд здійснює державний орган, який є елементом фінансової інституції та контролює роботу біржових структур. Така система запроваджена в Австралії, Голландії, Італії.
3. Змішана модель, яка застосована в Німеччині. Така модель передбачає, що існуюча суспільна організація аудиторів, Аудиторська палата, і надалі здійснює нагляд за професією, однак Аудиторську палату контролює незалежний державний орган - АПАК. За такого підходу рівень контролю якості аудиторських послуг є найвищим.
Більшість країн європейської спільноти організує постійний і системний контроль за якістю, хоча зустрічаються випадки здійснення контролю лише у разі надходження скарг від клієнта. Передбачена можливість застосування санкцій за порушення вимог якості аж до виключення аудитора з професійної організації.
У комплексі заходів щодо підвищення якості послуг з аудиту запропоновано створити на національному та загальноєвропейському рівні органи суспільного (громадського) нагляду за професією. Європейська федерація бухгалтерів і аудиторів (ЄФБА) підтримує впровадження систем зовнішнього контролю і вважає, що моніторинг, який проводиться професійними організаціями, є найбільш ефективним. ЄФБА пропонує реалізовувати контрольні заходи на трьох рівнях:
1. Аудиторська фірма - метою контролю є гарантування високого рівня роботи аудитора та надання впевненості в тому, що всі аудиторські процедури виконуються відповідно до вимог внутрі-шньофірмових та національних (міжнародних) стандартів.
2. Національна регулююча організація - контроль здійснюється з метою перевірки виконання фірмами зобов'язань щодо впровадження заходів контролю якості згідно з прийнятими стандартами.
» следующая страница »
1 2 34 5