Теоретичні аспекти кадрової політики суб'ектів господарювання
О.О. Єкімова. Запорізький національний університет.
Theoretical aspects of skilled policy of subjective mùnage. Conceptions of development of theories of management a personnel are probed. Genesis of forming of skilled policy is considered. The vision of skilled policy of subjective mùnage is offered in market conditions.
Жодна організація, жодне підприємство не може домогтися успіху без управління. Однак управління як вид діяльності і як наука в такому вигляді, у якому ми маємо його в даний час, з'явилося не відразу. З моменту свого виникнення і донині наука управління персоналом розробила багато концепцій і теорій, які відображають відповідні етапи розвитку матеріального виробництва, спрямованість тих чи інших досліджень, соціально-економічні умови трудових відносин в окремо взятій країні тощо. Усі ці концепції і теорії можна об'єднати у такі групи: концепції застосування людського чинника у виробництві, теорії людських ресурсів, теорії людського капіталу [1, с. 10].
Теорія управління як наука виникла на при кінці ХІХ ст. і являє собою систему знань про роль людського фактора в організації як цілісній соціально-економічній системі. Вона розвивалася разом з різними школами управління і з того часу зазнала значних змін, що позначилось на її назві. Родоначальником теорії управління по праву вважається Фредерік У Тейлор.
Постановка задачі. Розглянути теоретичні підходи до визначення кадрової політики, генезис її формування. Наприкінці ХІХ ст. та протягом ХХ ст. (період промислової революції) роль людини в організації істотно змінювалася.
Результати. Нині розрізняють три групи теорій управління: класичні, людських відносин і людських ресурсів.
Представники класичних теорій - Ф. Тейлор, А. Файоль, Г. Емерсон, Л. Урвік, М. Вебер, Г. Форд, теорій людських відносин - Е. Мейо, К. Арджеріс, Р. Лікарт, Р. Блейк, теорій людських ресурсів - А. Маслоу, Ф. Герцберг, Д. Макгре-гор. Класичні теорії розвивались у період з 1880 до 1930 р., теорії людських відносин почали застосовувати з 30-х років XX ст. Теорії людських ресурсів сучасні. У міру розвитку вони ставали
дедалі гуманнішими [2, с. 100].
Першою науково обґрунтованою концепцією стала концепція використання трудових ресурсів, яка замість людини розглядала лише її функцію -працю, вимірюючи її затратами робочого часу і заробітною платою. Обґрунтовану Ф.-В. Тейлором концепцію побудовано на досить грубому розумінні суті й особливостей людини, її значення у виробництві, її положення зводилися до того, що робота складається з низки простих операцій, які часто повторюються і якими легко оволодіти. А завдяки жорстким стандартним процедурам їх досить легко виконувати. Тому основним обов'язком керівництва є нагляд і контроль. Оплата має бути прямо пропорційною обсягові виконаної роботи (відрядна оплата), оскільки це підвищує зацікавленість робітника в результатах праці. Для кожного виду діяльності існує єдиний оптимальний спосіб розв' язання проблеми [1, с. 10].
У 20-ті роки XX ст. була запропонована концепція управління персоналом (personnel management). За цією концепцією людина розглядалася через призму посади, а стрижнем управління вважали адміністративний механізм - принципи, методи, функції, повноваження, відповідальність. На їх погляд, раціонально назначивши основні функції бізнесу (фінанси, виробництво й маркетинг), можна обрати найоптимальніший спосіб поділу організації на підрозділи або робочі групи. Прихильники цієї школи були переконані, що, визначивши мету, слід розробити систему елементарних завдань і розподілити обов' язки між індивідуальними виконавцями, а потім об' єднати їх в адміністративні одиниці аж до найвищого рівня. Кожен відділ (служба) повинен забезпечувати виконання певних завдань.
У цій концепції людині відводиться другорядна роль. Вважалося, що працівник є «знаряддям» -він має виконувати розпорядження, не обговорюючи їх; крім заробітної плати, його ніщо не має цікавити.
» следующая страница »
1 23 4 5