Аналіз показав, що реструктуризація пасивів припускає досягнення домовленостей з кредиторами про переоформлення строкової заборгованості банку перед ними в певну частку капіталу банку, у тому числі виражену як субординовані облігації. За простроченою кредиторською заборгованістю банки повинні досягти домовленості з кредиторами про продовження строків їх вимог, включаючи відсотки. Як один з варіантів досягнення домовленостей пропонується розглядати переоформлення кредиторської заборгованості в боргові цінні папери (облігації, депозитні сертифікати, векселі), тобто здійснювати сек' юритиза-цію боргів.
Висновки. Таким чином, в Україні відсутнє правове забезпечення реструктуризаційних процесів. Не завжди відповідала національним інтересам поведінка іноземних інвесторів в банківський сектор, а особливо під час світової фінансової кризи. В Україні необхідно прийняти закон про реструктуризацію комерційних банків, а також
створити функціональний орган, який би відповідав за ці процеси.
1. Павлюк К.В., Кажан В.А. Діяльність іноземних комерційних банків в Україні: тенденції та проблеми // Фінанси України. - 2006. - № 6. - С. 143-150.
2. Марцин В.С. Особливості оцінки фінансово-кредитної діяльності банку з використанням рей-тингової системи // Фінанси України. - 2006. - № 11. - С. 68-76.
3. Бутенко О. Становлення банківської системи в Україні. Проблеми капіталізації // Банківська справа. - 2005. - № 6. - С. 20-31.
4. Гайда Н. Капіталізація українських банків як показник інвестиційного клімату в Україні // Банківська справа. - 2005. - № 5. - С. 61-66.
5. Кузнєцова А., Другов О., Рисін В. Оцінка впливу іноземного капіталу на функціонування банківської системи // Вісник Національного банку України.
- 2007. - № 1. - С. 24-27.
6. Чуб О.О. Банківська діяльність у контексті інтеграції та глобалізації // Фінанси України. - 2008. - №
1. - С. 138-147.
7. Диба М.І., Осадчий Є.С. Капіталізація банківської системи як чинник підвищення надійності економіки України // Фінанси України. - 2008. - № 6. - С. 77-89.