Серед бар'єрів, що визначають подальший розвиток вітчизняної моделі корпоративного управління, слід виокремити найбільш важливі: нестабільність макроекономічної ситуації; низька ліквідність ринку цінних паперів; неоптимальна структура володіння акціями; низький рівень «прозорості» діяльності корпорацій та, як результат, відсутність механізмів зовнішнього контролю за діями менеджменту; практична відсутність стратегій корпоративної соціальної відповідальності бізнесу; значний рівень втручання держави у підприємницький процес.
На теперішньому етапі формування національної моделі корпоративного управління формально представлені компоненти різних моделей - аут-сайдерської та інсайдерської. Найбільш типовою ознакою аутсайдерської системи є відносно розпорошена власність. Ця характеристика, за умови існування неліквідного ринку цінних паперів і нерозвинутої фондової інфраструктури, виступає гальмом розвитку корпоративного управління як системи реалізації прав акціонерів. З іншого боку, в останні роки спостерігається тенденція до зростання концентрації власності, становлення елементів інсайдерського контролю, запровадження схем перехресного володіння пакетами акцій і формування складних корпоративних структур різного типу (притаманні інсай-дерським системам). Названі тенденції потребують інституційного обмеження у вигляді моніторингу з боку рейтингових агентств, банківських установ. За визначенням Д. Леонова, аналіз відповідності інституційного середовища передбачає «оцінку ефективності правової, нормативної та інформаційної інфраструктури в країні. У рамках цього компоненту оцінюється, яким чином зовнішні фактори на макроекономічному рівні впливають на якість корпоративного управління компанії» [3, с. 32].
Дослідження рівня розвитку інституціональ-ного середовища свідчить, що істотними інсти-туціональним обмеженнями розвитку корпоративного управління виступають традиційно сформовані соціально-психологічні бар' єри. Серед найбільш важливих, що визначають природу вітчизняної моделі, слід назвати такі:
а) соціальна апатія, пасивна споживацька поведінка та нерозвинутість почуття власника у більшості міноритарних акціонерів, що унеможливлює реалізацію основних принципів корпоративного управління;
б) укорінення інституту патерналізму, що стримує формування засад корпоративної соціальної відповідальності та громадянського суспільства;
в) суперечність між очікуванням паліативних заходів від держави та недовірою до ефективності інституціональних способів перетворення заощаджень в інвестиції, реалізації права на відчуження цінних паперів та можливостей здійснення ринкового корпоративного контролю через фондовий ринок.
Слушною виглядає теза З. Шершньової та А. Черпак, згідно з якою подолання стереотипів, сил інерції, застарілих традицій господарської комунікації є обов' язковою умовою для оптимізації та виявлення економічних переваг системи корпоративного управління [10].
Серйозним інституціональним обмеженням подальшого розвитку корпоративного управління в Україні може стати поточна кризова ситуація. В останньому звіті міжнародного рейтингового
агентства Fitch Ratings «Корпоративне управління: перспективи Росії, Казахстану та України» відзначається, що криза стане перевіркою ефективності корпоративного управління та оприлюднить найбільш проблемні зрізи у його розвитку. Саме недоліки в сфері корпоративного управління (низький рівень управління ризиками та прозорості компаній) у світовій практиці вважаються одними з домінуючих чинників економічної дестабілізації та розгортання кризових явищ. Як зазначає Р. Сіржук, загальна ділова кон'юнктура не забезпечує надійної основи для подальшого стабільного вдосконалення корпоративного управління, а відсутність на поточному етапі доступу до міжнародного фінансування може знизити стимули для подальшого розвитку моделі корпоративного управління [6]. Разом з тим, саме вдосконалення існуючої практики (в частині підвищення прозорості діяльності корпорацій, активізації практики реструктуризації, злиттів та поглинань компаній) повинно розглядатися як засіб оптимізації економічної ситуації, що сприятиме управлінню ризиками та прогнозованості розвитку компаній.
» следующая страница »
1 2 3 4 56