Інституціональні чинники та бар'єри розвитку корпоративного управління на постприватизаційному етапі

Інституціональні чинники та бар'єри розвитку корпоративного управління на постприватизаційному етапі

Н.А. Супрун, кандидат економічних наук. Київський національний економічний

університет ім. В. Гетьмана.

Institutional factors and barriers of development of corporate management at a postprivatization stage. Article is devoted to research of a role and influence internal and external institutional barriers of becoming of system of corporate governance in the domestic economic environment in the postprivatization period.

Постановка проблеми. Становлення систе­ми корпоративного управління на сучасному етапі розвитку підприємницького сектора визна­чається суспільним усвідомленням важливості та необхідності запровадження етичних норм гос­подарської взаємодії як чинника стабільного роз­витку та необхідної вимоги існування в умовах міжнародного конкурентного середовища. Кор­поративне управління розглядається у світовій практиці як невід'ємна складова ринкової еко­номіки, засіб підвищення конкурентоспромож -ності на міжнародних ринках та поліпшення по­казників економічної діяльності у цілому. Для ук­раїнської економіки важливість запровадження норм корпоративного управління у практику гос­подарської комунікації посилюється складністю приватизаційного та постприватизаційного етапу формування вітчизняного корпоративного сек­тору, що ставить перед науковцями завдання по­шуку ефективних механізмів узгодження інте­ресів корпоративних гравців та шляхів подаль­шої оптимізації моделі корпоративного управ­ління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

З початку формування корпоративного сектора у приватизаційний період проблеми становлення національної моделі корпоративного управління є об' єктом постійного наукового інтересу вітчиз­няних дослідників. Серед найбільш ґрунтовних вітчизняних наукових розвідок останніх років привертають увагу публікації, в яких проблеми інституціоналізації системи корпоративного уп­равління досліджуються в контексті: з'ясування природи конфлікту інтересів у корпорації та кор­поративного контролю (А. Педько [5]); аналізу інституційного середовища (О. Носова [4]); особливостей постприватизаційного етапу ево­люції (О. Мороз, Н. Карачина, Т. Халімон [2]); обмежуючого впливу кризи на можливості кор­поративного контролю (Р. Сіржук [6]); виявлен­

ня теоретичних засад формування інституту корпоративного управління в Україні (Л. Феду-лова [8]); аналізу інституціональних складових даного інституту (З. Шершньова, А. Черпак [10]) та ін.

Невирішена частина загальної проблеми.

Разом з тим, дослідження названих наукових праць свідчить про існування цілої низки нероз-в' язаних теоретико-методологічних питань, що потребують поглибленого аналізу з урахуванням нових реалій історичного розвитку. До таких пи­тань, насамперед, належить проблема з'ясуван­ня сутності інституційних обмежень становлен­ня системи корпоративного управління на пост-приватизаційному етапі розвитку вітчизняної еко­номіки.

Метою даної публікації є загальна характе­ристика ролі та значення зовнішніх й внутрішніх інституціональних чинників, обмежень та бар' єрів становлення та подальшої оптимізації на­ціональної моделі корпоративного управління.

Основні результати дослідження. Аналіз основних параметрів та тенденцій еволюції інсти­туту корпоративного управління у вітчизняному просторі свідчить, що процес інституціоналізації сучасної національної моделі визначається низ­кою інституціональних обмежень, зокрема: відсутністю більшості ринкових інститутів (як формальних, так і неформальних); невідповідні­стю та неефективною взаємодією нових і тради­ційних інститутів; специфікою формування кор­поративного середовища. Як відмічається у більшості наукових публікацій, основним чин­ником, що визначив особливість вітчизняного корпоративного сектора (і, відповідно, моделі корпоративного управління) стала приватизація та корпоратизація [4, 5, 9]. Форми та результати здійснення корпоратизації в Україні отримали неоднозначну оцінку у вітчизняній економічній літературі. Так, М. Чечетов, акцентує увагу на значному впливі ідеологічних чинників в про­цесі вибору стратегії приватизації: «приватизац­ійна політика була б більш ефективною, якби не було б політичного суб' єктивізму і вона здійсню­валася на основі глибоких розрахунків, довго­строкових прогнозів, системного аналізу та мо­делювання» [9, с. 16].

 

« Содержание


2


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я