Інституціональні чинники та бар'єри розвитку корпоративного управління на постприватизаційному етапі
Н.А. Супрун, кандидат економічних наук. Київський національний економічний
університет ім. В. Гетьмана.
Institutional factors and barriers of development of corporate management at a postprivatization stage. Article is devoted to research of a role and influence internal and external institutional barriers of becoming of system of corporate governance in the domestic economic environment in the postprivatization period.
Постановка проблеми. Становлення системи корпоративного управління на сучасному етапі розвитку підприємницького сектора визначається суспільним усвідомленням важливості та необхідності запровадження етичних норм господарської взаємодії як чинника стабільного розвитку та необхідної вимоги існування в умовах міжнародного конкурентного середовища. Корпоративне управління розглядається у світовій практиці як невід'ємна складова ринкової економіки, засіб підвищення конкурентоспромож -ності на міжнародних ринках та поліпшення показників економічної діяльності у цілому. Для української економіки важливість запровадження норм корпоративного управління у практику господарської комунікації посилюється складністю приватизаційного та постприватизаційного етапу формування вітчизняного корпоративного сектору, що ставить перед науковцями завдання пошуку ефективних механізмів узгодження інтересів корпоративних гравців та шляхів подальшої оптимізації моделі корпоративного управління.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
З початку формування корпоративного сектора у приватизаційний період проблеми становлення національної моделі корпоративного управління є об' єктом постійного наукового інтересу вітчизняних дослідників. Серед найбільш ґрунтовних вітчизняних наукових розвідок останніх років привертають увагу публікації, в яких проблеми інституціоналізації системи корпоративного управління досліджуються в контексті: з'ясування природи конфлікту інтересів у корпорації та корпоративного контролю (А. Педько [5]); аналізу інституційного середовища (О. Носова [4]); особливостей постприватизаційного етапу еволюції (О. Мороз, Н. Карачина, Т. Халімон [2]); обмежуючого впливу кризи на можливості корпоративного контролю (Р. Сіржук [6]); виявлен
ня теоретичних засад формування інституту корпоративного управління в Україні (Л. Феду-лова [8]); аналізу інституціональних складових даного інституту (З. Шершньова, А. Черпак [10]) та ін.
Невирішена частина загальної проблеми.
Разом з тим, дослідження названих наукових праць свідчить про існування цілої низки нероз-в' язаних теоретико-методологічних питань, що потребують поглибленого аналізу з урахуванням нових реалій історичного розвитку. До таких питань, насамперед, належить проблема з'ясування сутності інституційних обмежень становлення системи корпоративного управління на пост-приватизаційному етапі розвитку вітчизняної економіки.
Метою даної публікації є загальна характеристика ролі та значення зовнішніх й внутрішніх інституціональних чинників, обмежень та бар' єрів становлення та подальшої оптимізації національної моделі корпоративного управління.
Основні результати дослідження. Аналіз основних параметрів та тенденцій еволюції інституту корпоративного управління у вітчизняному просторі свідчить, що процес інституціоналізації сучасної національної моделі визначається низкою інституціональних обмежень, зокрема: відсутністю більшості ринкових інститутів (як формальних, так і неформальних); невідповідністю та неефективною взаємодією нових і традиційних інститутів; специфікою формування корпоративного середовища. Як відмічається у більшості наукових публікацій, основним чинником, що визначив особливість вітчизняного корпоративного сектора (і, відповідно, моделі корпоративного управління) стала приватизація та корпоратизація [4, 5, 9]. Форми та результати здійснення корпоратизації в Україні отримали неоднозначну оцінку у вітчизняній економічній літературі. Так, М. Чечетов, акцентує увагу на значному впливі ідеологічних чинників в процесі вибору стратегії приватизації: «приватизаційна політика була б більш ефективною, якби не було б політичного суб' єктивізму і вона здійснювалася на основі глибоких розрахунків, довгострокових прогнозів, системного аналізу та моделювання» [9, с. 16].
» следующая страница »
1 23 4 5 6