Стратегічне управління розвитком області в Україні: теоретичне обґрунтування неможливості ефективного здійснення

За Кшижановським [10, с. 87-88], кожна орга­нізація повинна володіти такими характеристика­ми:

- утворена людьми або засновниками, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, або на підставі рішення зовнішнього засновницького органу;

- поєднання людей з матеріальними засобами діяльності;

- цілеспрямованість, тобто створення для реа­лізації індивідуальних і колективних цілей своїх засновників, а також визначених в засновниць­кому акті суспільних цілей;

- наявність внутрішньої структури (або множин організаційних правил і матеріальних, енергетич­них, інформаційних зв' язків), сформованої відпо­відно до цілей і завдань, а також поділ праці, функцій, організаційних ролей;

- наявність спільного керівного елемента — керуючої системи, яка координує взаємодію скла­дових частин організації шляхом виконання функцій планування, організування, мотивуван­ня і контролювання для забезпечення успішної реалізації цілей;

- "розумна" поведінка, тобто здатність до са­мостійного визначення і модифікації цілей, а та­кож способів їх досягнення;

- еквіфінальність — здатність до досягнення конкретної цілі при різних початкових умовах і з використанням різних засобів та методів;

- створення умов, які сприяють просторовому, економічному і правовому виокремленню орган­ізації з зовнішнього середовища, а також форма­лізації її цілей, функцій і структури;

- взаємодія з зовнішнім середовищем;

- здатність до самоорганізації.

Як зауважує Б. Кожух [10, с. 88], організації при­таманні риси, які є властивими іншим системам, але дві з них є лише їй властивими: складовими еле­ментами організації є люди, які мають свідомість і вміння абстрактно мислити, що спричиняє здатність організації до "розумної" поведінки.

Безумовно, область поєднує людей, які займа­ються певною діяльністю на її території. Голов­

ним елементом, який пов' язує мешканців області, є географічний аспект, зумовлений іноді випад­ковими причинами історичного або політичного характеру. Адміністративні кордони визначають першу з правової точки зору детермінанту того, що належить до області або що є областю. Цей аспект "приналежності до області", як територі­ально-адміністративної одиниці, є однією з ознак організації. З цієї точки зору — область виконує певну роль, визначену в Конституції та інших за­конах. Взаємовідносини "мешканець (організація) - область" в цьому аспекті є регульованими, а, отже, з юридичної точки зору — певним чином організованими. Головним критерієм "приналеж­ності до області" вважається при цьому правова система, яка передає місцевому самоврядуван­ню певні компетенції в межах області.

Існують проте і інші, менш очевидні, критерії "приналежності до області". Вони пов' язані з та­кими можливими поглядами на феномен області, як на функціональну одиницю в регіональній си­стемі держави, як на місцевий суспільний і гос­подарський організм. Розглядаючи область як та­кий феномен, вже важче визначити конкретні і од­нозначні зв' язки між елементами області. Однак можна відмітити в кожній з порушених сфер певні зв' язки, які свідчать про значний ступінь нефор­мального організування.

Що стосується другої специфічної характерис­тики організації, якою є здатність до "розумної" поведінки, то розроблені і прийняті стратегії та стратегічні плани розвитку областей ніби свідчать про здатність до такої поведінки, проте відсутність успіхів у їх реалізації не дозволяє зробити оста­точний висновок.

Безумовно, області притаманна еквіфінальність, яка дозволяє обирати різні стратегії досягнення цілей її розвитку. Область також активно взаємодіє з зовнішнім середовищем.

Тепер розглянемо дві характеристики органі­зації, притаманні живим організмам, — здатність до самоорганізації і наявність власної керуючої системи.

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 34 5 6