великих містах створено більш сприятливі умови для формування доходів, ніж у малих містах.
У регіональному розрізі непропорційно високою відносно структури постійного населення є питома вага цих домогосподарств у регіонах з невисоким соціально-економічним потенціалом. При оцінці за сукупними доходами найвищою питома вага найбідніших домогосподарств є у Волинській області (45,5% за сукупними доходами і 67,9% за грошовими доходами), Кіровоградській (відповідно 39,4% і 52,2%), Чернівецькій (відповідно 37,0% і 46,2%), що свідчить про надмірну поляризацію населення за рівнем одержуваного доходу. При оцінці за грошовими доходами населення перелік областей з високою часткою найбідніших домогосподарств буде значно розширено за рахунок таких областей, як Хмельницька, Івано-Франківська, Житомирська, Сумська, в яких їх питома вага досягає, відповідно,
45,6%, 44,3%, 43,5%, 43%. Така висока питома
вага домогосподарств з рівнем сукупних та грошових доходів, нижчим за прожитковий мінімум, пояснюється переважно сільськогосподарською спеціалізацією цих регіонів та зайнятістю населення в низькоприбуткових сферах економічної діяльності.
Результати розрахунків економіко-статистичних показників дали змогу оцінити у динаміці тенденції загальної міжрегіональної асиметрії у формування кожної із складових сукупних доходів населення. За формально-логічним трактуванням асиметрія характеризує відхилення певних параметрів чи характеристик від визнаного еталону, норми чи стандарту. Асиметрія у процесах формування сукупних доходів населення є реальною перешкодою на шляху до єдиного інтегрованого економічного простору, зміцнення соціально-економічних зв' язків між регіонами; вона збільшує ризики виникнення соціального напруження.
За результатами проведеної оцінки можна зробити такі висновки. Найнижча міжрегіональна асиметрія формування характерна для тих структурних параметрів сукупних доходів населення, які залежать від соціальних стандартів і нормативів - це соціальні трансферти і заробітна плата. Найвищих значень асиметрія досягає при формування таких ринково обумовлених доходів, як доходи від продажу нерухомості (коефіцієнт варіації становить 2,02), доходи від продажу особистого домашнього майна (1,75), доходи від підприємницької діяльності (коефіцієнт варіації становить 1,46), що пов'язано з їх нестабільним характером, залежністю від прибутковості конкретних сфер ризикової економічної діяльності. Залежно від динаміки коефіцієнта міжрегіональної асиметрії сукупні доходи населення можуть бути представлені такими групами.
Перша група - доходи, формування яких відбувалося у 2000-2007 рр. із зниженням міжрегіональної асиметрії - це оплата праці (зниження коефіцієнту асиметрії з 1,29 до 1,23), пенсійні виплати (з 1,68 до 1,15).
Друга група охоплює доходи, коефіцієнт асиметрії яких при незначних коливаннях залишався практично на одному рівні у 2000 р. і 2007 р. (доходи від продажу сільськогосподарської продукції, аліменти, стипендії).
Третя група сформована доходами з невисоким розмахом міжрегіональної асиметрії - це доходи від власності (зміна коефіцієнту асиметрії за цей період від 1,23 до 1,24) та допомоги, пільги, субсидії (від 1,20 до 1,25).
Четверта група об' єднує доходи із значною зростаючою варіацією коефіцієнта міжрегіональної асиметрії - це грошова допомога від родичів (від 1,14 до 1,37), доходи від продажу нерухомості (від 1,77 до 2,02), доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості населення (від 1,10 до 1,46), доходи від продажу особистого і домашнього майна (від 1,20 до 1,75), що пов'язано з територіально нерівномірною за регіонами активізацією ринку нерухомості, підприємницької діяльності, заробітками за межами країни.
Позитивною тенденцією є те, що у 2004-2007 рр. в Україні та її регіонах значно скоротилась чисельність низькооплачуваних категорій працівників (на рівні прожиткового мінімуму) і, відповідно, зросла кількість регіонів, в яких середня заробітна плата перевищує прожитковий мінімум вдвічі і більше.
» следующая страница »
1 2 3 45 6