Міжрегіональна асиметрія формування доходів населення України, їх диференціація та резерви зростання

Міжрегіональна асиметрія формування до­ходів населення України, їх диференціація та резерви зростання

В.С. Заяць. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України

The subject matter of population income asymmetry formation and its differentiation have been disclosed in the article; the estimation of indexes of aggregate population income asymmetry in regions of Ukraine, as well as their grouping, have been realized; causes of its formation have been determined; the reserves of possible ways of population income growing in the context of tasks of national economics stabilization have been determined.

Постановка проблеми. Регіональний еконо­мічний простір створює принципово різні, асимет­ричні умови формування сукупних доходів і ре­сурсів домогосподарств країни, а, отже, об'єктив­но обумовлює істотну диференціацію населення за цими параметрами. З метою забезпечення ус­таленого і гармонійного регіонального розвитку та переходу на нову траєкторію необхідно утри­мувати ці відмінності на соціально прийнятному рівні, тобто упереджувати виникнення територі­альних осередків бідності, нестачі ресурсів для життєзабезпечення і належних умов для людсь­кого розвитку.

Метою статті є оцінка міжрегіональної асиметрії формування сукупних доходів населення, рівня їх територіальної диференціації з визначенням можливих резервів поступового зростання в міру обмеження впливу кризових явищ на цю сферу.

Аналіз попередніх досліджень. Проблеми нерівномірності соціально-економічного розвит­ку регіонів України, територіальних диспропорцій у потенційних можливостях зростання добробуту населення завжди були у центрі уваги вчених-ре-гіоналістів. Виявлення їх основних причин, оцін­ка тенденцій та соціально-економічних наслідків дають змогу сформувати методологічну базу для опрацювання нових перспективних напрямів соц­іально-економічного розвитку регіонів країни. У наукових працях І.К. Бистрякова, М.П. Бутка, А.П. Гайдуцького, Б.М. Данилишина, М.І. Долішньо­го, В.І. Куценко, У Садової, Л.Г. Чернюк та бага­тьох інших розглядаються зазначені аспекти з ура­хуванням актуальних проблем сучасного регіо­нального розвитку. Проте детального досліджен­ня і оцінки потребує регіональна асиметричність формування основних структурних параметрів сукупних доходів населення в контексті вимог забезпечення добробуту територіальних громад.

Виклад основного матеріалу. За визначен­ням науковців, неоднорідність регіонального еко­номічного простору зростає [1, с. 32], що не може не позначитися на характері і динаміці регіональ­них соціально-економічних процесів, у тому числі пов' язаних з формуванням доходів населення. Циклічність економічного розвитку обумовлює появу соціально-економічних диспропорцій, тоб­то порушень певних структурних пропорцій. На регіональному рівні вони охоплюють і процеси, пов' язані із формуванням основних джерел до­ходів економічно активного населення.

Визнаючи об' єктивний характер територіаль­ної нерівномірності соціально-економічного роз­витку, дослідники застосовують різний терміно­логічний апарат для з' ясування причин цього яви­ща, оцінки його специфіки, обґрунтування перс­пективних шляхів подолання. На цю обставину звертає увагу М. І. Долішній, зазначаючи, що для дослідження територіальних соціально-економіч­них диспропорцій використовують такі поняття, як диференціація, асиметрія, нерівність, не­

рівномірність, поляризація, регіональні відмінності [2, с. 175].

Ґрунтуючись на визначених М.І. Долішнім принципових відмінностях між зазначеними вище категоріями, можна зробити висновок, що міжре­гіональна диференціація процесу формування до­ходів населення обумовлена відмінностями у по­тенціалах розвитку регіонів (природно-ресурсно­му, трудовому, демографічному, виробничому, науково-технічному, інфраструктурному), а її ре­зультатом є утворення якісно відмінних груп на­селення за показниками обсягів, структури і ди­наміки одержуваних доходів. За твердженням російських вчених, незважаючи на соціально-еко­номічні досягнення, диференціація доходів, її мас­штабність і обґрунтованість залишається серйоз­ною суспільною проблемою, а зростання не­рівності у доходах слід оцінювати як дестабілізу­ючий чинник регіонального розвитку, єдиною позитивною функцією якого може бути лише на­громадження капіталу [4, с. 61].

 

« Содержание


2


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я