Для отримання додаткового прибутку страховики, як і будь-які інші суб' єкти підприємницької діяльності, вдаються до запозичень, які реалізуються через отримання кредитів, випуск дольо-вих інструментів та продаж активів. Позиковий капітал відображається у третьому розділі пасиву балансу - це фінансові ресурси, представлені довгостроковими і короткостроковими кредитами банків, кредиторська заборгованість та доходи майбутніх періодів. Для компанії важливим питанням є визначення вартості залучення капіталу, і одним з критеріїв доцільності запозичень є позитивні грошові потоки. Ціною цього елемента капіталу страховика є відсоткова ставка. При цьому слід також враховувати фактор часу (період погашення), та як вплине здійснюване запозичення на подальший стан страховика. При прийнятті рішення про необхідність залучення грошових коштів менеджмент страховика повинен оцінювати співвідношення між власними і позиченими коштами у структурі капіталу. Можливі наступні ситуації: 1) позичені кошти значно перевищують власний капітал, така ситуація чревата тим, що у випадку несприятливих змін на ринку компанія-позичальник буде не в змозі обслуговувати свій борг; 2) частка позичених коштів у структурі власного капіталу є незначною, таке співвідношення може негативно вплинути на подальший розвиток компанії, зумовивши сповільнення темпів росту прибутку на одну акцію, що в свою чергу може призвести до поглинання компанії конкурентами.
До структури капіталу входить нерозподілений прибуток, який представляє собою залишок прибутку страховика після здійснення усіх виплат (виконання зобов'язань перед бюджетом, виплати дивідендів, відрахувань до фондів страховика). Ціною нерозподіленого прибутку є та сама величина, що і норма прибутку, яку вимагають інвестори із звичайної акції страховика.
Як бачимо, вартість кожного елемента капіталу страховика різна і формується під впливом різних факторів, а загальна вартість капіталу компанії представляє собою середнє значення одно-елементних вартостей капіталу, зважених пропорційно кожному виду капіталу, що використовується [3, c. 169]. Для розрахунку застосовується формула середньозваженої вартості капіталу (Weighted Average Cost of Capital (WACC)):
ВК ПК WACC = Квк — + (1 - S) Кпк—, (2) К К
де Квк - очікувана ставка вартості власного
капіталу;
Кпк - очікувана ставка вартості залученого і позиченого капіталу; К - сукупний капітал; ВК - власний капітал;
ПК - сума залученого і позиченого капіталу;
S - ставка податку на прибуток.
Використовуючи наведену формулу, отримуємо показник, що характеризує середню доход-ність, яку отримують вкладники капіталу від інвестування у страховий бізнес. Як видно з наведеного, середньозважена вартість капіталу залежить від співвідношення окремих елементів капіталу (власного, залученого і позиченого) та ціни залучення капіталу від його власників.
Висновки. В сучасних умовах діяльність компанії спрямована на максимізацію своєї вартості, тому особливої актуальності набуває діяльність з формування оптимальної структури капіталу страховика з врахування вартості кожної його складової. Ця діяльність передбачає створення системи методів та правил розробки і реалізації управлінських рішень з приводу формування оптимальної структури капіталу з різних джерел, а також умов, які б забезпечували ефективне використання капіталу в операційній, фінансовій та інвестиційній діяльності страховика.
» следующая страница »
1 2 3 4 56