Оцінка вартості капіталу страховика

2) експертний метод підрахунку компонентів ризику;

3) модель оцінки капітальних активів (САРМ);

4) відношення чистого прибутку на одну акцію до ринкового курсу акцій.

За моделлю Гордона ціна залучення власного капіталу визначається як відношення прогнозної суми дивідендів на наступний рік до курсу акцій, скоригованого на величину приросту дивідендів: Кек = Б, / КА +     _ (1)

де Б1 - прогнозна сума дивідендів на наступ­ний рік; КА - курс акцій; & - величина приросту дивідендів.

Експертний метод підрахунку компонентів ри­зику є досить простим, але в той же час менш точним порівняно з іншими методами, однак він доступний для широкого загалу спеціалістів. Цей метод базується на досвіді та інтуїції, при цьому неможливо довести, що прийняте рішення є оп­тимальним. На практиці можуть застосовувати як індивідуальне, так і колективне експертне оціню­вання. Перевагами індивідуальної експертизи є оперативність отримання інформації, необхідної для прийняття рішення, а також її відносна дешевиз­на. Основним недоліком такого методу оцінки є її суб' єктивний характер, що не забезпечує досто­вірності здійснених оцінок.

При колективній експертизі вдається підвищи­ти об' єктивність результатів, яка досягається в результаті виконання певних групових процедур.

Найбільш точним способом розрахунку очіку­ваної ціни власного капіталу вважається модель оцінки капітальних активів, яка базується на ви­користанні економіко-статистичних методів.

Зазначені методи оцінки капіталу слід більш ак­тивно впроваджувати у практичну діяльність, ос­кільки інвестуючи кошти в той чи інший об' єкт, влас­ник коштів (інвестор) завжди хоче мати достовірну інформацію про можливу ставку доходності. Од­нак слід мати на увазі, що інвестиційна привабливість бізнесу, окрім зазначеного вище, залежить від про­зорості структури корпоративного управління, цілей, для досягнення яких залучаються грошові кошти, та від рівня ризику щодо втрати інвестицій.

Залучений капітал складається із залучених і позичених фінансових ресурсів, та ресурсів, які тимчасово перебувають у розпорядженні страхо­вика. Залучені ресурси відображаються у друго­му розділі пасиву балансу страховика «Забезпе­чення наступних витрат і платежів» і представлені статтями: страхові резерви, забезпечення наступ­них витрат і платежів, цільове фінансування. Стра­хові резерви є основним елементом залученого капіталу страховика і для нього такі кошти, по суті, є безкоштовними, в обмін на страхові премії стра­хувальників страховик «продає надію». Наявність страхових резервів, їх зростання свідчить про розвиток страховика та розширення його фінан­сових можливостей, що забезпечують здатність утримувати на відповідальності більш вартісні об' єкти, це також дає можливість економити на витратах із залучення капіталу і, водночас, одер­жувати вищі інвестиційні доходи. Страхові резер­ви, сформовані у достатньому обсязі, є необхід­ною умовою забезпечення платоспроможності страховика. На нашу думку, ціною цього елемен­та залученого капіталу для страховика виступає сумарний обсяг його відповідальності за укладе­ними договорами страхування. З врахуванням гло-балізаційних процесів, учасником яких є Украї­на, ставиться вимога подальшої капіталізації на­ціонального страхового бізнесу і створення умов

для отримання прибутків не лише як різниці між зібраними страховими преміями і здійсненими вип­латами, а й інвестиційного прибутку.

Крім того, страховики можуть залучати капі­тал шляхом випуску IPO (публічне розміщення акцій), що розглядається як механізм залучення відносно дешевих грошових коштів і дає змогу компанії отримати більші можливості порівняно з конкурентами. Результатом проведення публічного розміщення акцій є продаж частки акцій (як пра­вило, не більше 30% статутного капіталу) неза­лежним інвесторам, і формування free float, так званого пакета акцій компанії, який потенційно знаходиться у вільному обігу на фондовому рин­ку. Для успішної угоди слід сформувати коман­ду спеціалістів (андеррайтерів, аудиторів, фінан­сових консультантів, PR-агенцій, юридичних кон­сультантів), що вимагає значних витрат, тому таке джерело поповнення залученого капіталу може бути використане лише достатньо великою (фінан­сово потужною) страховою компанією.

 

« Содержание


4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я