Організації омбудсмена в забезпеченні фінансової стійкості страхового ринку

Організації омбудсмена в забезпеченні фінансової стійкості страхового ринку

Н.В. Ткаченко. Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України.

Ombudsman organizations for insurance market financial sustainability providing. Indicated causes for assistance in creation of system of insurance services consumers protection. On this basis proved necessity ombundsman institute functioning. Formed principles for work and main stages of insurance ombundsman work.

Вступ. В останній час страхування продовжує швидко розвиватися, на ринку з'являються нові ускладнені страхові продукти, що вимагає пев­них знань в даній галузі. Репутація фінансово стійкої страхової компанії та довіра до неї з боку споживачів є важливим фактором розвитку усь­ого страхового ринку. Сьогодні однією з актуаль­них проблем, пов' язаних із страхуванням, є не­обхідність захисту прав споживача страхових по­слуг.

Як відомо, діяльність страхових компаній, як і будь-якого суб' єкта ринкової економіки, «по-в' язана з отриманням доходів, здійсненням ви­датків і спрямована на отримання прибутку» [1, с. 56]. В умовах, коли страховий ринок досяг­нув певного рівня стійкого розвитку, страхові компанії намагаються розширити свою діяль­ність двома шляхами: перший - за рахунок більш якісного та кваліфікованого обслугову­вання, обґрунтованого підходу до визначення страхових тарифів із застосуванням ефективної системи знижок і надбавок тощо. Другий -зниження рівня уваги як до якості страхових послуг, так і до якості обслуговування, кон­центрація лише на політиці нав' язування стра­хових послуг та кінцевих результатах діяльності страхової компанії.

Застосування другої стратегії вимагає від стра­хувальників, особливо фізичних осіб, приміряти на себе роль експерта для оцінки страхової ком­панії, а при порушенні страховиком своїх зобов'­язань - протистояти йому в суді. При цьому за­конних альтернатив складній процедурі судового розгляду фактично поки що не існує.

Постановка проблеми. На нашу думку, мож­на виділити п'ять причин, що спонукають форму­вати систему захисту прав споживачів у страхо­вому бізнесі:

1) складність страхування як товару Спожи­вачу досить важко на етапі купівлі страхової по­слуги оцінити її якість і необхідність придбання, оскільки їх можна визначити лише на етапі здій­снення страхової виплати за наслідками страхо­вого випадку;

2) наявність значної кількості послуг з обов'яз­кових видів страхування, купуючи які, страхуваль­ники не завжди обізнані з умовами страхового захисту;

3) наявність скарг страхувальників щодо не­виконання страховими компаніями взятих на себе зобов' язань. При цьому невиконання належних зобов' язань є наслідком не тільки порушень з боку страховика, але й і неуважності самого страху­вальника при укладанні договору страхування, неправильного тлумачення його умов;

4) наявність випадків шахрайства з боку стра­хових компаній та обману довірливих страхуваль­ників;

5) ускладнена процедура розгляду суперечок, що призводить до зниження ролі страхування в

очах страхувальників як форми захисту майно­вих інтересів.

Отже, зростаюча кількість конфліктів між стра­хувальниками та страховиками щодо порядку виплат страхового відшкодування, проблеми з визначенням розміру страхових виплат та три­валість вирішення суперечок у судах показують, що є нагальна потреба у створенні альтернатив­ного механізму розв' язання конфліктів. Основ­ною функцією такого механізму може бути опе­ративне та адекватне розв' язання цих суперечок, що вимагає формування системи забезпечення захисту прав споживачів страхових послуг і най­ближчим часом повинне стати одним з пріори­тетних напрямків державної політики в галузі стра­хування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У

вітчизняній науковій літературі не приділяється належної уваги питанням організації діяльності інституту захисту прав споживачів страхових по­слуг. Окремі питання виникнення, особливості функціонування страхового омбудсмена висвіт­лено у роботах таких вітчизняних та зарубіжних дослідників, як С. Бугайова, А. Гамзунов, А. Де-рябіна, Г. Жуковська, Р. Олейнюк, Т. Пружановсь-ка та інші.

 

« Содержание


2


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я