Погодинно-преміальна форма оплати праці включає виплати за відпрацьований працівником час (які залежать від його класифікації та посадового окладу) і премії за своєчасне та якісне виконання покладених на нього обов' язків.
При погодинно-преміальній формі оплати праці керівництво заводів може встановлювати працівникам нормовані завдання. Під останніми слід розуміти наперед визначений обсяг робіт, який робітник повинен здійснити за годину роботи. Це, в свою чергу, вимагає обґрунтування норм часу на всі операції з виготовлення продукції, норм з обслуговування устаткування, норм на прибирання приміщень, тощо.
Якщо ж на спиртовому заводі, окрім спирту, виготовляються ще й, наприклад, хлібопекарські дріжджі, то тоді слід використовувати відрядну форму оплати праці, оскільки при фасуванні і па
куванні дріжджів рівень виробітку прямо залежить від інтенсивності праці робітника. Саме пряма залежність виробітку від затраченого на виробництво часу і лежить в основі відрядної форми оплати праці.
Підприємству, яке нараховує заробітну плату на основі виробітку, слід створити умови, які б забезпечували отримання достовірної інформації про кількість виробленої продукції і допущеного браку, яка необхідна для об' єктивного визначення розміру заробітної плати кожного робітника. Щоб не допустити приписки кількості виготовленої продукції, її облік слід здійснювати на кінцевій операції, яка передбачає облік готових виробів, прийнятих відділом технічного контролю для здачі на склад або передачі на іншу виробничу дільницю. Окрім цього, необхідно ще й контролювати відповідність кількості сировини і напівфабрикатів, витрачених на виробництво продукції.
Облік виробленої продукції в залежності від особливостей процесу виробництва, системи організації та оплати праці в цехах та відділеннях здійснюють на основі певних первинних документів: рапорту про виробіток, відомості про виробіток бригади, наряду, тощо. Досить часто на підприємствах досліджуваної галузі спостерігаються простої виробництва не з вини робітників. У такому випадку для здійснення оплати праці слід застосовувати листи обліку таких простоїв.
В кінці кожного місяця на основі відповідних документів потрібно обчислювати відсоток виконання норм виробітку або нормованих завдань. Досягти цього можна двома способами: для робітників, які виробляли однорідну продукцію, фактично вироблена кількість продукції в натуральному виразі зіставляється з кількістю продукції по змінній нормі; для робітників, які виробляли різнорідну продукцію, час в нормо-годинах на всю вироблену ними продукцію зіставляється з часом, фактично витраченим на виробництво цієї продукції. При проведенні таких розрахунків час, витрачений на виробництво бракованої продукції, а також на усунення браку, із загального обсягу відпрацьованого часу не виключається.
Ми погоджуємося з А. Г. Загороднім, який пропонує витрати на оплату праці робітників, зайнятих на додаткових операціях, не передбачених технологічним процесом, оформляти нарядами на відрядну роботу з відмітним знаком (наприклад, з червоною смугою по діагоналі бланка наряду). У цих документах слід зазначати причину доплат і додаткових робіт, а також вказувати прізвища осіб, які відповідають за виконання робіт. За наявності таких доплат розраховані відхилення від норм (понаднормативні витрати), слід списувати не на виробничу собівартість, а на собівартість реалізованої продукції [5, с. 92].
На підприємствах досліджуваної галузі як різновид відрядної системи оплати праці також використовують бригадну її форму. Суть останньої полягає в тому, що загальна сума заробітку між членами бригади розподіляється пропорційно до окладу кожного члена. Такий розподіл здійснюється множенням коефіцієнта розподілу на оклад кожного робітника. Коефіцієнт розподілу обраховується шляхом ділення фактичного заробітку на заробіток за тарифом (окладом).
» следующая страница »
1 2 3 45 6