Міжнародні та вітчизняні засади складання фінансової звітності: мета, якісні характеристики, принципи

В американській практиці обліку, виходячи з припущення, що керівництво підприємства заці­кавлене надавати сприятливі фінансові звіти про діяльність підприємства, діють принципи консер­ватизму та реалізації. Сутність консерватизму по­лягає в тому, що доход визнається тільки тоді, коли на це існує обґрунтована впевненість; а витрати визнаються, як тільки виникає обґрунтована мож­ливість. Принцип реалізації означає, що сума виз­наного доходу має бути меншою, ніж продажна ціна реалізованих товарів і послуг на очікувану суму безнадійних боргів [15, с. 44-46].

Англійські автори поняття обачності трактують у контексті моменту визнання прибутків та збитків. Так, дохід і прибуток визнають тільки після їх ре­алізації у формі грошових коштів чи інших ак­тивів, які мають грошовий вимір (наприклад, де­біторської заборгованості, щодо якої є впевненість, що дебітори сплатять її); а втрати і збитки визна­ють, як тільки виникне несприятливий прогноз, тобто не очікувати моменту, наприклад, коли за­пас товарів буде реалізовано [16].

І американський, і англійський підхід визначен­ня принципу обачності є більш вузьким порівняно з міжнародним, оскільки розглядають обачність лише в контексті доходів, витрат та дебіторської заборгованості. За міжнародною Концептуальною основою поняття обачності слід використовувати також, наприклад, щодо визначення ймовірного строку корисної експлуатації машин і обладнання, кількості можливих претензій щодо гарантії. Іншими словами, принцип обачності слід застосовувати виключно до всіх статей фінансових звітів.

Достатньо формально викладено у вітчизняних документах найбільш проблематичне поняття - пре­валювання сутності над формою. Так, за вітчизня­ними засадами цей принцип означає, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми [1]. Немає вичерп­ного розкриття змісту цього терміна і в міжнародній Концептуальній основі, в якій зазначено, що «оці­нюючи, чи відповідає стаття визначенню активу, зо­бов' язання або капіталу, необхідно звернути увагу на сутність та економічну реальність, а не лише на їх юридичну форму» [4, п. 51]. Пояснення цього підхо­ду продемонстровано на прикладі майна, від якого підприємство передбачає отримати вигоди, хоча юридичний контроль на нього відсутній. Такими прикладами є: визнання фінансової оренди як акти­ву і зобов 'язання в балансі орендаря [4, п. 51]; відоб­раження ноу-хау, одержаного в процесі дослідно-конструкторської роботи, навіть коли юридичний контроль відсутній [4, п. 57]. Отже, вирішальним

при визнанні активів є контроль вигод від цього майна, а не наявність права власності. Саме тому термінові «активи» надається значення ресурсів, кон­трольованих підприємством, а не ресурсів, які на­лежать підприємству.

У цілому, вітчизняний пі дхі д формування принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності [1] є більш розширеним порівняно з міжнародним та більшою мірою відповідає американському. Так, у США Рада зі стандартів фінансового обліку США у 1985 р. розробила перелік одинадцяти принципів (кон­цепцій) [15], тоді як, наприклад, у Великобританії у 1985 р. проголошено п' ять фундаментальних принципів підготовки фінансових звітів, різні автори описують їх більшу кількість (наприклад, вісім принципів) [16].

Утім, як справедливо зазначила Н. Гура, існують різні підходи до тлумачення поняття «принцип» [8]. На її думку, перелік вітчизняних принципів охопив не лише принципи в розумінні правил, але й аксіоми бухгалтерського обліку (або особливості бухгалтер­ського обліку чи передумови його організації). Так, порівнюючи вітчизняний список та перелік за 4 Ди­рективою ЄС від 1978 р., Н. Гура дійшла висновку, що до європейських не включено саме ті принципи, які можна вважати аксіоматичними. Аксіомами бух­галтерського обліку автор пропонує визнати повне висвітлення, автономність, безперервність, єдиний грошовий вимірник, періодичність. А принципами бух­галтерського обліку Н. Гура рекомендує вважати обачність, послідовність, нарахування та відповідність доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичну (фактичну) собівартість.

 

« Содержание


5


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я