Історія вченя про державу і право

Політико-правові доктрини відображали інтереси окремих соціаль­них груп, а також і загальнолюдські цінності. Серед них, безумовно, ідеї справедливості, загального благополуччя, свободи й інші елементарні норми моральності. У низці політико-правових доктрин знаходили вияв інтереси певних меншостей. Саме тому відбувалося деформування та девальвація даних ідей. Вони слугували виправданню та зміцненню со­ціальної та політичної жорстокості й несправедливості. Можливість такої деформації пов'язана з абстрактністю, понять і норм, які могли бути на-

7

Повнені довільним змістом. Для визначення того, чи справді в політи- ко-правовій доктрині мова йде про загальнолюдські цінності, чи в ній лише формально використовується відповідна термінологія, завжди не­обхідна конкретизація цих понять і норм.

Втілення загальнолюдських цінностей у вченнях про державу най­більше пов'язано з проблемою подолання політичного відчуження, під яким розуміється перетворення держави у незалежний від суспільства інститут, далекий йому й пануючий над ним.

Історія політичних і правових вчень іноді характеризується як про­цес накопичення та розвитку знань про політику, державу й право.

Якщо розглядати історію політичних і правових вчень лише як ку­мулятивний процес, то не можна зрозуміти, яке місце в такій історії на­лежить ілюзорним, ненауковим, утопічним доктринам і теоріям, що впли­вали на мільйони людей. Прикладом може бути теорія суспільного до­говору, що домінувала в ХУІІ-ХУІІІ ст. Вона не вважається науковою, але заслуговує ретельного вивчення у зв'язку з тією роллю, яку відіграла під час буржуазних революцій Нового часу.

Відповідно до епох історичного розвитку курс історії політико- правових вчень можна досить умовно розподілити на наступні етапи.

Стародавній світ - час, коли панувала релігійно-міфологічна фор­ма ідеології, а політична думка не носила чітко вираженого характеру. Пам'ятки Єгипту, Вавилону, Індії та Китаю, стародавнього Риму. По­літична думка Греції швидко пройшла шлях від міфу до теорії. У розви­ток політичної думки винятковий внесок був зроблений Стародавньої Грецією.

Середньовіччя - епоха розвитку ідеології (ідейних систем) в Європі на основі християнства, а також виникнення ісламу в УІІ ст. Та форму­вання ісламської політико-правової доктрини.

Епоха Відродження та Реформації ХІУ-ХУІ ст. - осмислення політичних явищ і процесів перестає бути монополією церкви.

Епоха буржуазних революцій ХУІІ-ХУІІІ ст. - епоха західно­європейського Просвітництва та буржуазних революцій в Західній Європі та США.

Епоха вільної конкуренції ХІХ ст. - характеризується розши­ренням понять свободи, рівноправності, з'являються поняття лібера­лізму, наукового соціалізму та ін.

Епоха монополістичного капіталу, імперіалізму, соціалістич­них революцій, кризи "реального соціалізму", кін. ХІХ - поч. ХХІ ст. - зміна статусу власності, розширення економічних функцій політичної влади, еволюція політичних ідей.

1. АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ

Дисципліна "Історія вчень про державу і право" належить до теоре- тико-історичних дисциплін, які мають світоглядний характер. Цей курс пов'язаний з дисциплінами історичного циклу: "Історією держави і права зарубіжних країн", "Історією держави і права України", а також з "Тео­рією держави і права" та " Конституційним правом України".

З даних навчальних дисциплін використовуються наступні теми.

Історія держави і права зарубіжних країн:

Держава і право країн Давнього Сходу та античності;

Становлення та розвиток держави і права у середньовіччя;

Право нового часу;

Державно-правова система Новітнього часу;

Розвиток державної та правової системи США в ХХ ст.

Історія держави і права України:

 

« Содержание


5  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я