Політико-правові доктрини відображали інтереси окремих соціальних груп, а також і загальнолюдські цінності. Серед них, безумовно, ідеї справедливості, загального благополуччя, свободи й інші елементарні норми моральності. У низці політико-правових доктрин знаходили вияв інтереси певних меншостей. Саме тому відбувалося деформування та девальвація даних ідей. Вони слугували виправданню та зміцненню соціальної та політичної жорстокості й несправедливості. Можливість такої деформації пов'язана з абстрактністю, понять і норм, які могли бути на-
7
Повнені довільним змістом. Для визначення того, чи справді в політи- ко-правовій доктрині мова йде про загальнолюдські цінності, чи в ній лише формально використовується відповідна термінологія, завжди необхідна конкретизація цих понять і норм.
Втілення загальнолюдських цінностей у вченнях про державу найбільше пов'язано з проблемою подолання політичного відчуження, під яким розуміється перетворення держави у незалежний від суспільства інститут, далекий йому й пануючий над ним.
Історія політичних і правових вчень іноді характеризується як процес накопичення та розвитку знань про політику, державу й право.
Якщо розглядати історію політичних і правових вчень лише як кумулятивний процес, то не можна зрозуміти, яке місце в такій історії належить ілюзорним, ненауковим, утопічним доктринам і теоріям, що впливали на мільйони людей. Прикладом може бути теорія суспільного договору, що домінувала в ХУІІ-ХУІІІ ст. Вона не вважається науковою, але заслуговує ретельного вивчення у зв'язку з тією роллю, яку відіграла під час буржуазних революцій Нового часу.
Відповідно до епох історичного розвитку курс історії політико- правових вчень можна досить умовно розподілити на наступні етапи.
Стародавній світ - час, коли панувала релігійно-міфологічна форма ідеології, а політична думка не носила чітко вираженого характеру. Пам'ятки Єгипту, Вавилону, Індії та Китаю, стародавнього Риму. Політична думка Греції швидко пройшла шлях від міфу до теорії. У розвиток політичної думки винятковий внесок був зроблений Стародавньої Грецією.
Середньовіччя - епоха розвитку ідеології (ідейних систем) в Європі на основі християнства, а також виникнення ісламу в УІІ ст. Та формування ісламської політико-правової доктрини.
Епоха Відродження та Реформації ХІУ-ХУІ ст. - осмислення політичних явищ і процесів перестає бути монополією церкви.
Епоха буржуазних революцій ХУІІ-ХУІІІ ст. - епоха західноєвропейського Просвітництва та буржуазних революцій в Західній Європі та США.
Епоха вільної конкуренції ХІХ ст. - характеризується розширенням понять свободи, рівноправності, з'являються поняття лібералізму, наукового соціалізму та ін.
Епоха монополістичного капіталу, імперіалізму, соціалістичних революцій, кризи "реального соціалізму", кін. ХІХ - поч. ХХІ ст. - зміна статусу власності, розширення економічних функцій політичної влади, еволюція політичних ідей.
1. АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ
Дисципліна "Історія вчень про державу і право" належить до теоре- тико-історичних дисциплін, які мають світоглядний характер. Цей курс пов'язаний з дисциплінами історичного циклу: "Історією держави і права зарубіжних країн", "Історією держави і права України", а також з "Теорією держави і права" та " Конституційним правом України".
З даних навчальних дисциплін використовуються наступні теми.
Історія держави і права зарубіжних країн:
Держава і право країн Давнього Сходу та античності;
Становлення та розвиток держави і права у середньовіччя;
Право нового часу;
Державно-правова система Новітнього часу;
Розвиток державної та правової системи США в ХХ ст.
Історія держави і права України:
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8 9 10 11 12 ... 31