Наступний аналітичний рівень - це контактні групи. У групах та командах члени організації зустрічаються, взаємодіють, сперечаються, знаходять друзів. Їх особистісні і набуті властивості поступово змінюються. Особистості впливають на життя групи або команди, але й самі змінюються під впливом змін та еволюції контактних груп. Групи й команди виступають центральними елементами координації та контролю організаційних процесів. Вони важливі як у формальних, так і в неформальних організаційних структурах. Керівництво може як заохочувати, так і перешкоджати формуванню груп і команд залежно від обстановки, сприйняття і політики.
Організації намагаються породжувати інші організації. Частково це явище пов'язане з утворенням різними фірмами та громадськими об'єднаннями асоціацій, які представляють спільні інтереси. Прикладами можуть слугувати асоціації підприємців, індустріальні та професіональні організації, торгово-промислові палати, гільдії та інші специфічні організації, які мають конкретну місію і цілі. Приватні особи також створюють організації. Ці організації нічого не виготовляють і не продають, але вони залучені до економічного життя організації та складають важливу частину зовнішнього середовища виробничих компаній і фірм, які надають послуги (профспілки слугують найяскраві-
7
шим прикладом цього).
Політичний характер організаційного життя поширюється на усі аналізовані рівні. Індивіди дотримуються своєї політики, працюючи у групах або в інших особистих контактах, переслідуючи власні інтереси та цілі. Групи організують протистояння або формують коаліції з іншими групами. Сегменти, спеціалізовані за принципом департаментів, підрозділів або за професіональною ознакою, поводяться аналогічним чином. До того ж, організаційні одиниці орієнтуються на внутрішнє або зовнішнє організаційне середовище. Вони створені, щоб відстоювати певні стратегії, інтереси акціонерів, споживачів та ринку або протистояти їм. Вони підтримують певні професіональні, виробничі стандарти, а також стандарти індустріальних відносин. Вони можуть бути пов'язані з інтересами у державній сфері. Аналітично кордони між організаційними одиницями та їх зовнішнім середовищем у повсякденному житті виглядають розмито: через ці кордони відбуваються контакти людей з усіма їхніми цінностями і перевагами, обмін різною інформацією та інші поведінкові та інституціональні акти взаємодії. Така повсякденна практика закріплена у колективах, які перетинають межі даної організаційної одиниці. Проте ці одиниці не сприймають вплив ззовні пасивно, вони взаємодіють з акторами й системами всередині власного середовища і надають цьому середовищу більш ефективну форму.
Яким би чином не окреслювались межі організаційних одиниць (великі або малі) і з якого боку організаційного життя ці одиниці не розглядалися б, аналіз таких відповідностей - досить поширений і могутній засіб. Багато чого можна дізнатися про роботу груп, розглядаючи їхні завдання, технології, асортимент і різноманітність продукції, розміри, системи контролю й управління.
Деякі напрямки науки підкреслюють важливість вивчення різних організацій в єдиний момент часу, тоді як інші наполягають на вивченні організації протягом всієї її історії. Остання точка зору приділяє велику увагу таким аспектам, як організаційні популяції, організаційна еволюція, організаційний розвиток, прийняття рішень та організаційне навчання.
1.3. Складові, предмет і об'єкт організаційної поведінки
Науку про організаційну поведінку можна поділити на підрозділи (складові) відповідно до таких критеріїв:
8
- рівень агрегації та аналізу;
- специфічні аспекти організаційного життя;
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8 9 10 11 12 ... 156