Економіка праці

Загальне середовище менш конкретно пов'язане з цілями або завданнями організації та охоплює закони країни, загальну державну політику, систему освіти, політичні зв'язки, соціальну стратифікацію та все інше, що може опосередковано впливати на діяльність організа­ції. Наприклад, національні свята влаштовуються без урахування їх значимості для виробника автомобілів, однак вони впливають на функ­ціонування останнього з тієї причини, що є частиною загальної схеми, яка визначає ритм і темп трудової діяльності суспільства в цілому.

1.2. Поняття організаційної поведінки

Поведінка - це дії людей, які можна спостерігати.

В економічних і статистичних дослідженнях уявлення про поведінку набувають форми певних закономірностей в описі процесів, що мають місце в об' єкті дослідження і формуються на основі зафік­сованих у спостереженнях минулих значень параметрів цих процесів, які можна розуміти як досягнуті цим об'єктом результати, що потім

5

використовуються для прогнозування майбутніх значень.

У соціології поняття поведінки застосовується для опису взає­модій людей, які обумовлені фундаментальними характеристиками со­ціального буття, що реалізується через множинність соціальних ролей, а також взаємозалежність, доповнюваність або суперечливість індиві­дуальних інтересів та цілей.

Кібернетичне поняття пов'язує поведінку з послідовністю дій, які необхідно виконати для прийняття і реалізації рішення.

Поведінка в організації - це наука про те, як люди поводяться в організації і яким чином їх поведінка впливає на її роботу (продуктив­ність, дисципліну, плинність кадрів).

Мета дослідження організаційної поведінки - пояснення та прогнозування поведінки в організації для ефективного керівництва нею. Основу вивчення цієї дисципліни становлять здібності та особисті якості працівників, їх задоволеність, ставлення до праці, мотивація, взаємодія і групове прийняття рішень, лідерство і влада, конфлікти і пе­реговори, стрес, управління змінами і розвитком організації (рис. 1.1).

Рис. 1.1 - Основні підходи до визначення категорії "поведінка"

Організаційна поведінка проявляється у таких формах, аспек­тах і явищах:

- установки, цінності, переваги, схильності індивідів, що фор-

6

муються у свідомості;

-                            поведінка індивідів стосовно фізичних об'єктів у випадку неочікуваних інформаційних та соціальних контактів;

-                            поведінка груп, команд та інших угруповань, що характери­зуються безпосереднім спілкуванням;

-                            поведінка організаційних одиниць, таких як відділи, відді­лення, фірми або великі концерни;

-                            поведінка взаємопов' язаної групи організацій;

-                            поведінка внутрішнього та зовнішнього середовища компанії, наприклад, еволюція технології, ринків, конкуренції, державного регу­лювання тощо.

На найнижчому рівні, рівні індивідуальних працівників, з'ясо­вується, що організаційна поведінка - це вивчення та пояснення тру­дових установок, мотивації та задоволеності роботою, розпізнавання або сприйняття ролей на робочому місці або поза ним. Частково особис­тість привносить властивості з собою, коли входить до організації, але вони також і розвиваються в міру набуття досвіду під впливом або за сприяння організації. Індивідуальні особливості взаємодіють з обста­винами, в яких опинилася особистість, вона починає соціалізуватися і намагається адаптувати ситуацію, щоб вона у більшій мірі відповідала особистісним смакам і вимогам. Узгодження індивідуального та трудо­вого контекстів є основним завданням управління людськими ресурсами.

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 45 6 7 8 9 10 11 12  ... 156