Економіка праці

І СЕГМЕНТИ

лекщя ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ

■                 Поняття й складові критеріальної основи поведінки

■                 Цінності та ціннісні орієнтації

■                 Ставлення до праці як визначальний фактор трудової поведінки

■                 Позиція, сприйняття та механізм обґрунтування поведінки

■                 Стереотипи уявлень керівників про "людину працюючу"

■                 Змістовне наповнення сегментів організаційної поведінки

Основні терміни теми: автономний сегмент організаційної по­ведінки, вірування, задоволеність роботою, зацікавленість (захопленість) роботою, когнітивний дисонанс, критеріальна основа поведінки, мобіліза­ційний сегмент організаційної поведінки, обґрунтування, організаційні зо­бов'язання, позиція, пресинговий сегмент організаційної поведінки, прин­ципи, ригористичний сегмент організаційної поведінки, сприйняття, став­лення, ставлення до праці, стереотип "економічна людина", стереотип "етична людина", стереотип "психологічна людина", стереотип "техноло­гічна людина", ціннісні орієнтації, цінності.

4.1. Поняття й складові критеріальної основи пове­дінки

До критеріальної основи поведінки людини належать ті стійкі характеристики її особистості, які визначають вибір, прийняття рішень людиною з приводу її поведінки.

Критеріальна база поведінки кожної людини складається з її ставлення до людей, подій і процесів, сукупності цінностей, що поді­ляються даною людиною, набору вірувань, яких дотримується людина, і принципів, яким вона слідує у своїй поведінці (рис. 4.1).

	КРИТЕРІАЛЬНА ОСНОВА ПОВЕДІНКИ
Цінності	Ставлення	Вірування	Принципи

 

Рис. 4.1 - Критеріальна основа поведінки людини

Цінності - це загальноприйнятні переконання, що зумовлю­ють цілі, до реалізації яких людина прагне у своїй діяльності. Розріз-

41

няють теоретичні, економічні, естетичні, соціальні, політичні, релігійні цінності. Джерелами ціннісної системи людини виступають сім'я, ви­кладачі, друзі, релігія, література, мистецтво. Поділ на "чорне і біле" сто­совно цінностей гарантує їх стабільність. Система цінностей - це пріори­тети індивідуальних цінностей, які значною мірою формують поведінку людини в процесі діяльності в організації та визначають стиль її життя.

Ставлення - це сформульовані оцінки (позитивні чи негативні) щодо предметів, людей, явищ. Ставлення, як і цінності, суттєво впли­вають на поведінку людини. Однак між цими поняттями існує різниця. Цінності є більш широким поняттям, тоді як ставлення більш специфічні. Якщо в основу цінностей покладено принцип "добре - погано", то в основу ставлення - "подобається - не подобається". Загалом цінності людини в більшості випадків пояснюють її ставлення і диктують пове­дінку. Разом з тим, ми не завжди можемо передбачити, які цінності лежать в основі того чи іншого ставлення або поведінки. Ставлення, як і цінності, формуються батьками, викладачами і власним життєвим досвідом. На відміну від цінностей, наші ставлення менш стійкі. Так, наприклад, реклама може змінити ставлення до того чи іншого виробу.

Дуже часто людина приймає рішення на основі оцінок явищ або висновків з приводу рис цих явищ. Якщо дані оцінки досить стійкі і не потребують відповідних доказів, то вони перетворюються у вірування, які можна визначити як стійкі уявлення про явище, процес або людину, які люди використовують при їх сприйнятті. Вірування можуть зміню­ватися в часі. Однак у той момент, коли людина має певні вірування стосовно об' єкта, вона звичайно сприймає та оцінює об' єкт відповідно до цих вірувань. З приводу одного й того ж об' єкта може бути багато різних вірувань, оскільки вірування стосуються окремих характеристик об'єкта. Наприклад, з приводу однієї і тієї самої людини можуть бути такі вірування: 1) надійна людина; 2) гарний спеціаліст; 3) людина зі слабким здоров' ям тощо.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 21 22 23 24 25 2627 28 29 30 31  ... 156