Ось чому в сучасній науці про історію держави і права зарубіжних країн у зв'язку зі специфікою предмета все важливішого значення набуває застосування спеціальних методів і підходів: конкретно-історичного, порівняльно-правового, логічного, системного, методу моделювання тощо.
Розбудова незалежної Української держави, перехід до демократичних форм організації суспільного життя вимагає вирішення низки проблем, серед них важливим є створення міцного юридичного підґрунтя громадянського суспільства і правової держави з урахуванням досвіду і вимог, вироблених свого часу розвиненими демократіями світової спільноти.
Правові відносини, що склалися в цих країнах, виникли не відразу, а стали результатом тривалого процесу становлення і розвитку державних інститутів і науки про право й державу. Отже, з'ясовуючи сутність держави і права, необхідно ретельно проаналізувати теорії, в яких розглядаються ці суспільні феномени, умови, за яких виникло те чи інше вчення, як воно було реалізоване у відповідних правових системах під час формування правових держав, якою мірою воно може бути використане в розбудові національної системи права, формуванні засад правової держави і громадянського суспільства в Україні.
Актуальність запропонованого лекційного курсу зумовлена потребою як теоретичного правознавства, так і юридичної практики, оскільки є підґрунтям для пізнання закономірностей розвитку державно-правової сфери суспільного життя. Ось чому він може бути рекомендований як навчальний посібник для студентів вищих юридичних навчальних закладів, спеціалістів-правознавців, усіх, хто намагається самостійно аналізувати і оцінювати сучасні проблеми держави і права, їх обопільність з громадянським суспільством. Корисним він буде і для студентів-істориків при вивченні історії Стародавнього світу.
Система юридичної освіти передбачає набуття цілісних знань про державно-правову сферу суспільного життя. Ці знання необхідні для фахової підготовки юристів, оскільки без загального уяв- лення про сутність держави і права як соціальних інституцій стає неможливим і системне усвідомлення прикладного характеру галузевих юридичних знань, їх застосування в повсякденній практиці.
З урахуванням процесів, що відбуваються, не менш важливим є з'ясування в контексті світової історії витоків державно-правової думки в Україні, що має велике теоретичне і практичне значення, оскільки нашій державі притаманний свій, неповторний шлях розвитку, в основі якого — етичний і національний менталітет.
Дослідження державотворчих і правових теорій людства має стати підґрунтям наукової теорії держави права та законодавства будь-якої демократичної держави.
Ось чому об'єктом дослідження є вивчення цих процесів на прикладі Стародавньої Греції і Стародавнього Риму, де було закладено підвалини для розвитку демократичних держав і створено юриспруденцію як науку.
Втім, вивчаючи цю проблему, необхідно пам'ятати, що вона має два аспекти — історичний і теоретичний, оскільки досліджує особливий предмет — історію виникнення і розвитку теоретичних знань стародавніх греків і римлян про державу, право, політику й законодавство. Отже, предметом дослідження є не всі знання про державу чи право, а лише ті, що були теоретично обґрунтовані та концептуально викладені, завдяки чому своєю пізнавальною глибиною й цінністю перевершують повсякденні форми відображення політико-правової дійсності, де основою є життєвий досвід, почуття та емоції. Саме тому до предмета вивчення не можна віднести всі без винятку промови політичних діячів, письменників і вчених, оскільки вони не розроблені до рівня самостійних теорій, а являють собою лише погляди з окремих проблем державності й права.
При вивченні цього курсу треба пам'ятати, що в межах однієї проблеми розглядаються два соціальних феномени: держава і право.
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8 9 10 11 12 ... 215