Історії держави і права зарубіжних країн

Лекція 27. Підсумки. Роль античної філософсько- правової думки в розробці проблем розвитку суспільства та з'ясуванні питань походження держави і права. Історичне значення Римської держави і права. Вплив римського права на розвиток правових систем світу. Рецепція римського права. Глосатори та постглосатори

Виходячи з вищезазначеного, доречно зробити висновок, що мрії про справедливе суспільство з давніх часів володіли умами великих вчених і мислителів. Вони шукали відповіді на запитання, які ставило життя, зводячи на цьому шляху своєрідні містки.

Отже, якщо все людство порівняти з одним великим містом, то окремі держави будуть схожі на вулиці, майдани, провулки. Протя­гом усієї людської історії життя цього "міста" було і залишається дуже складним. Багато труднощів, зусиль волі, напруження розуму було витрачено на пошуки відповіді, як зробити кращим життя люд­ства. Окремі мислителі навіть лякалися цього завдання, відсуваючи його вирішення на майбутнє. І лише віддані, які вболівали за долю свого народу, намагалися дати рецепти щодо кращого устрою окре­мих держав. Вони радили людям спробувати влаштувати по-новому власне життя, зазначаючи, що оскільки різні суспільні верстви в державі перебувають у тісних відносинах, вони повинні підкоря­тися встановленим законам. Якими є ці закони, стосунки між окре­мими членами держави, — ось що головною мірою визначає життя кожного громадянина зокрема і суспільства в цілому. Можна пропа­гувати найпрогресивніші ідеї, але якщо закони не відповідають реа­ліям життя, якщо, прикриваючись законом, сильні пригноблюють слабких, владні знущаються над безвладними, — в народі не буде їм довіри. Народ розбещуватиметься недосконалими законами, держа­ва отруюватиметься беззаконням під виглядом законів.

Часом ми звикаємо до такого становища і тому вважаємо, що це — майже норма. Не помічаємо згубної дії поганих законів на собі. Закон зобов'язаний підтримати слабкого, уберегти його від спокуси. Це не закон, якщо ним можна маніпулювати.

Закон — це огорожа правди, керівництво до правди. Це сама правда, що стала правилом.

Все у світі змінюється, щоправда, дуже повільно. Видатні вчені, мислителі й письменники протягом історії людства складали пла­ни повної та докорінної перебудови держави. Вони розглядали різні системи правління, але жодна їх не задовольняла. Міркували щодо удосконалення державного устрою, який, на їхню думку, влаштовував би всіх людей. Вони були представниками різних на­родів, кожен з них мав свої звичаї, свій менталітет, своє уявлення про достойне життя. У поглядах давньогрецьких і давньоримських мислителів було багато утопічного, проте ця обставина не зменшує цінності їхньої величної інтелектуальної та духовної спадщини.

Ідеї і концепції більшості мислителів були пов'язані з політич­ною практикою. Деякі з них не втратили своєї актуальності й до­нині.

Ознайомлення з історією державно-правових поглядів антич­них мислителів дало нам можливість простежити, як формувалися політичні цінності стародавніх греків і римлян, як еволюціонувало їхнє національне мислення.

Вищевикладене свідчить про те, що погляди на найважливіші соціальні інститути — державу і право, пройшли великий і склад­ний шлях. В основі ж історичного процесу розвитку філософсько- правової думки лежала активна практична діяльність людини, врешті-решт — розвиток матеріального виробництва і боротьба класів, а однією з найважливіших рушійних сил цього процесу був прогрес науки.

Вже у різних формах античних держав існували в зародку всі найважливіші типи державного устрою суспільства. На їх основі розвивалася правова думка, що розкривала загальні закони функ­ціонування тих чи інших типів держав. Як свідчать праці видат­них мислителів, розвиток державно-правових вчень відображав прагнення кращих умів людства практично пізнати і теоретично осмислити світ в інтересах прогресу суспільства.

 

« Содержание


 ...  193  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я