Розвиток соціально–економічних відносин в умовах трансформації України автор невідомий

Проблеми інвестування технологічного розвитку підприємства

Йохна в.м., стадник в .в.

Хмельницький національний університет

Розглянуто джерела інвестування технологічного розвитку підприємства. Окреслено напрями розширення інвестиційних можливостей за рахунок таких важелів державного регулювання, як податкова і кредитна політика.

Реалізація моделі інноваційного розвитку україни передбачає широке впровадження у виробничі системи сучасних ресурсозберігаючих і екологічно чистих технологій, здатних випускати продукцію з високими параметрами конкурентоспроможності. Проте майже 90 % продукції, що виробляється в україні, не має відповідного науково-технологічного забезпечення; наукомісткість промислового виробництва країни не перевищує 0,3 %, що на порядок менше світового рівня; на світовому ринку високотехнологічної продукції частка україни становить лише 0,1 % (у розвинених країнах - близько 40 % ввп). Отже, для стабільного економічного зростання вітчизняної економіки існує нагальна потреба формування технологічної конкуренто­спроможності національної економіки, яка визначатиме можливості та перспективи її довгострокового розвитку за рахунок структурних та технологічних зрушень, що забезпечуватимуть можливість вітчизняним

Підприємствам нарощувати свою присутність на міжнародних ринках.

Очевидно, що технологічний розвиток вітчизняних виробничих підприємств повинен здійснюватись таким чином, щоб подолати технологічну відсталість, не закуповуючи нові за датою виготовлення, але застарілі за характеристиками технології - «технології вчорашнього дня», які досить часто пропонуються на ринку іноземними виробниками. Водночас розвиток технологічних можливостей підприємства не передбачає самозабезпечення (тобто використання лише власних технологій). В умовах глобалізації економічного середовища розвиток країни тісно пов'язаний із здатністю використовувати як створені, так і залучені ззовні технології та інновації, що дає змогу «поєднувати іноземні й локальні технологічні елементи таким чином, щоб забезпечити поступовий розвиток локальних можливостей у тих сферах, де вони можуть бути найефективнішими» [1]. Це завдання є досить складним для вітчизняних підприємств, фінансові можливості більшості з яких є недостатніми для придбання сучасних технологічних комплексів, спроможних виробляти продукцію, конкурентоспроможну не стільки за ціновими (за рахунок дешевизни робочої сили), а за якісними характеристиками. Це робить актуальним дослідження проблем інвестиційного забезпечення технологічного розвитку вітчизняних підприємств.

Ці проблеми є предметом досліджень багатьох науковців, зокрема, а. Пересади [2], і.бланка [3], п. Ковалишина [1], с. Реверчука [4], а. Фісуна [5] та інших. Проте, незважаючи на наявність значної кількості публікацій за цією тематикою, все ще залишається багато не висвітлених або дискусійних питань, які стосуються розвитку технологічних можливостей вітчизняних підприємств. Серед них чільне місце займають питання інвестування. І мова йде не лише про поліпшення інвестиційного клімату для зменшення ризиків вкладення інвестицій (часто це визнається найважливішим). Управління інвестиційними процесами в країні з перехідною економікою покликане сприяти вирішенню надзвичайно важливого стратегічного завдання - забезпечити позитивні структурні зміни в господарському комплексі через інвестування технологічної розбудови тих галузей, які є пріоритетними з позицій загального соціально-економічного розвитку.

Створення сприятливого інвестиційно-інноваційного клімату пов'язане з чітким і обґрунтованим регулюванням інвестиційної діяльності. Структурна перебудова, стабілізація та зростання економіки значною мірою залежать від ефективності інвестиційної діяльності, яка, на жаль, ще має недостатні обсяги в україні. Саме тому вкрай необхідною є розробка урядом адекватного сучасним ринковим умовам регулятивного механізму, який впорядковуватиме інвестиційний процес у вітчизняному бізнес-середовищі через формування відповідної законодавчо-нормативної бази. Це значною мірою сприятиме позитивному вирішенню питань взаємовигідності відносин суб'єктів інвестиційної діяльності, поєднуватиме форми державного, приватного та іноземного інвестування, активізуватиме оновлення і розбудову техніко-технологічної бази вітчизняного виробничого комплексу.

 

« Содержание


6  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я