Інноваційна модель розвитку підприємств україни
Кравчук а.в., декалюк о.в.
Хмельницький національний університет
В даній статті узагальнено сучасний стан національної економіки україни з точки зору потенціалу інноваційної діяльності. Представлено перешкоди та перспективи на шляху переходу до інноваційної моделі розвитку.
Інноваційна діяльність є складним процесом трансформації новоотриманих ідей та знань в об'єкт економічних відносин. З огляду на значну, часом визначальну роль, яку інноваційні процеси відіграють в сучасній економіці, визначення та врахування цих особливостей є неодмінною умовою забезпечення ефективності економічної стратегії держави.
Закон україни "про інноваційну діяльність" трактує інновації як "новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукцію або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери ". Головні напрями впровадження інноваційної політики визначено у стратегії економічного і соціального розвитку україни (2004-2015 рр.) "шляхом європейської інтеграції" [1].
Існує ще багато трактовок самого терміна інновацій. Шумпетер характеризував інновації як частину процесу "винахід - нововведення - дифузія". П. Друкер виділяв поняття "наукове відкриття", "нововведення", та "інновація». Під науковим відкриттям він розумів додання знань до розуміння явищ природи. Нововведення у п. Друкера - це нова технічна можливість. Інновація - результат впливу новизни на життя людей. Г. Рігс розглядав нововведення як нові ідеї, а інновацію як комерційне освоєння нових ідей. В. Хіппель розумів під нововведенням новий продукт чи процес, під інновацією - застосування нового продукту на практиці. С. Мендел, д. Еніс розуміли під нововведенням новий замисел, а під інновацією - нові унікальні продукти, процеси і послуги.
Функціонування сучасних підприємств відбувається в умовах висококваліфікованої економіки. Підвищення ефективності суспільного виробництва шляхом випуску конкурентоспроможної продукції на базі науково-технічних інновацій є актуальною проблемою розвитку україни на сучасному етапі. У ринковій системі господарювання категорія "конкурентоспроможність" - одна з головних, бо в ній сконцентровано економічні, науково-технічні, виробничі, організаційно-управлінські, маркетингові та інші можливості не лише окремого господарства, регіону, а й країни в цілому.
Для більшості існуючих виробництв використання інновацій ще не стало головним фактором розвитку. Це пояснюється низкою причин, головними з яких є відсутність необхідних ресурсів як на державному, так і галузевому рівнях, брак вільних обігових коштів для модернізації виробництва при подорожчанні кредитів, розукрупнення підприємств у процесі приватизації, що у багатьох випадках супроводжувалося руйнуванням інноваційної інфраструктури. А також незацікавленістю нових власників, зокрема іноземних, у впровадженні інновацій, які сприяють поліпшенню матеріальної бази виробництва, та недостатньо ефективною політикою держави у цій галузі.
За даними держкомстату україни, протягом 2001-2004 рр. Питома вага промислових підприємств, що впроваджувала інновації, зменшилась з 14,3 %до 10 %, а питома вага реалізованої нової продукції у загальному обсязі реалізованої продукції - із 6,8 % до 5,8 %. Водночас дещо активізувалася робота підприємств щодо технічного переоснащення виробництва: у 2004 р. Порівняно з 2001 р. Впроваджено прогресивних технологічних процесів на 21 % більше [4].
Рівень інноваційної активності малих вітчизняних підприємств протягом останнього періоду залишається мінімальним. У світовій практиці на таких підприємствах здійснюється першочергове випробування інновацій, незважаючи на те, що основна інноваційна діяльність відбувається у великих компаніях.
» следующая страница »
1 ... 15 16 17 18 19 2021 22 23 24 25 ... 293