Мотивація інноваційної діяльності персоналу транснаціональних компаній
Л.С. Ринейська, кандидат економічних наук, Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка.
Постановка проблеми. Історія міжнародної економіки засвідчує безперечний факт позитивного впливу інновацій на розвиток виробництва [1, 2]. Особливої актуальності цей факт набуває зараз, за умов бурхливого науково-технічного прогресу. Ядром інноваційного розвитку в сучасній глобальній економіці є транснаціональні компанії (ТНК), а безпосереднім впровадженням нових технологій займається їх персонал. Зважаючи на складність цього процесу, проблема мотивованості інноваційної діяльності персоналу набуває великої наукової і практичної значимості.
Аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких пропонуються рішення даної проблеми, та на які посилається автор. У зв'язку з важливістю мотивації інноваційної діяльності працівників у різних галузях виробництва цю проблему досліджували багато іноземних та вітчизняних вчених. Дж. Грейсон, К. О'Делл аналізували фактор мотивації інноваційної діяльності персоналу різних компаній світу в історичному аспекті; В. Каганов вивчав досвід мотивації персоналу оволодінням новітніми знаннями, накопичений у так званих самонавчальних організаціях; Т. Андрусенко, М. Магура, М. Курбатова досліджували методи мотивації, що застосовуються для організації обміну інноваційними знаннями між працівниками компаній, в тому числі і через співробітництво в інтерактивних товариствах; О. Смірнов розглядав досвід матеріального і морального стимулювання персоналу за розробку, освоєння й випуск нової продукції у компаніях США, ФРН, Великій Британії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландах; І. Лазько аналізував нормативну базу, що регламентує використання інноваційних знань в діяльності організацій.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на увагу дослідників до інноваційної діяльності працівників у міжнародних компаніях, саме проблема мотивації
цієї діяльності залишається недостатньо розробленою. Це обумовлює продовження та поглиблення наукових пошуків у напрямку визначеної теми.
Мета статті (постановка завдання). Головною метою статті є дослідження досвіду мотивування інноваційної діяльності працівників транснаціональних компаній та визначення основних шляхів її активізації для підвищення конкурентоспроможності організацій в умовах жорсткої конкуренції у сучасному міжнародному бізнесі.
Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасна міжнародна економіка набуває глобального характеру Типовим суб' єктом глобальної економіки є транснаціональні компанії. Ці компанії, використовуючи властиві їм переваги (значну фінансову базу, розгалужену у різних країнах світу мережу філій, передові технології, досвід інтернаціонального виробничого колективу та інше), організують ефективний міжнародний бізнес. Для підвищення своєї конкурентоспроможності вони використовують різні методи, і один з найбільш важливих - впровадження інновацій у сферу виробництва. Цей факт пояснює думка І. Нонакі - предтечі досліджень у галузі управлінь знаннями в організації: «Єдиним надійним джерелом конкурентних переваг є знання. Коли змінюються ринки, з'являються нові технології, збільшується кількість конкурентів, а товари старішають майже протягом ночі, успішними підприємствами стають ті, що послідовно створюють нові знання, широко розповсюджують їх в організації і швидко перетворюють у нові технології і продукти. Цю діяльність визначають як «підприємство, що твориться на основі використання знань, єдиним бізнесом якого є систематичні новації» [3, с. 77].
З метою вирішення проблеми підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах інформаційно-технологічної революції у 80-х роках ХХ ст. була створена концепція самонавчальної організації. Показовим прикладом у процесі реалізації цієї концепції є російська корпорація «Норильський нікель». В рамках корпорації було засновано університет для підготовки кадрів з
» следующая страница »
1 23 4 5 6 7