Підприємства житлово-комунального господарства проблеми та перспективи господарювання

Крім того, слід зазначити, що за умов довго-тривалості процедур коригування, узгодження та затвердження тарифів на послуги комунальних підприємств при випереджальному зростанні цін (тарифів) на складові їх собівартості, збільшенні мінімальної заробітної плати, ставок податків та зборів, а також відсутності бюджетного фінан­сування на покриття збитків з різниці в тарифах на зазначені послуги об'єктивно склалася ситуа­ція, коли значна частина отриманого підприєм­ствами доходу спрямовується на відшкодуван­ня витрат, а не на здійснення капітальних інвес­тицій. Отже, обсяги капітальних інвестицій підприємства є недостатніми, що призводить до значно нижчих темпів оновлення основних за­собів в порівнянні з темпами старіння та обу­мовлює їх значний знос і відповідні аварійні си­туації на водопровідно-каналізаційних та тепло­вих мережах, велику кількість поривів та над­нормативні невиробничі втрати води і тепла.

Таким чином, надання житлово-комунальних послуг на цей час характеризується низьким рівнем економічної і соціальної ефективності, що обумовлене двома основними взаємопов'язани­ми причинами: важким фінансовим станом, збитковістю підприємств ЖКГ та низькою які­стю послуг, що надаються ними.

З одного боку, значний знос основних ви­робничих фондів, використання відсталих тех­нологій і експлуатація застарілих мереж при­зводить до неефективного використання ре­сурсів та значних обсягів їх втрат і, відповідно, обумовлює високу енерго- і матеріаломісткість виробництва та надання послуг. При цьому та-рифоутворення, що будується на витратному принципі, не стимулює комунальні підприєм­ства до реалізації енерго- і ресурсоощадних за­ходів відповідних інвестиційних та інновацій­них проектів і програм, залишаючи якість кому­нальних послуг украй низькою, а їх вартість ви­сокою (внутрішні чинники збитковості). Внас­лідок цього фактично переважна більшість ко­мунальних послуг надається не в повному обсязі або з порушенням регламентованих параметрів, характеризується низькою якістю і високим рівнем собівартості.

З іншого боку, - недосконалість нормативно-правового забезпечення процесів тарифорегулю-вання на комунальні послуги, зокрема в частині довготривалості, громіздкості процедур вста­новлення, узгодження та затвердження тарифів, що не дозволяє мобільно реагувати на чергові кон'юнктурні зміни разом із низькою платіжною дисципліною і, відповідно, значними обсягами дебіторської і кредиторської заборгованості за спожиті послуги й ресурси, негативно відби­вається на результатах фінансово-господарської діяльності комунальних підприємств та висту­пає визначальними чинниками збитковості їх фінансово-господарської діяльності (зовнішні чинники збитковості).

Отже, об'єктивно складається ситуація, коли рівень затверджених тарифів на послуги підпри­ємства не дозволяє в повній мірі забезпечити фінансування витрат на їх виробництво. Дисба­ланс між діючими затвердженими тарифами і економічно обґрунтованими витратами кому­нальних підприємств, а відповідно і фактичною собівартістю послуг, що надаються ними, нега­тивно впливатиме на результати фінансово-гос­подарської діяльності та додатково створювати­ме перешкоди для стабілізації виробництва, сприятиме збільшенню збитковості підприємств сфери життєзабезпечення, призводить до гострої нестачі власних обігових коштів і, відповідно, до зростання кредиторської заборгованості гос­подарюючих суб'єктів сфери перед постачаль­никами ресурсів, що обумовлює необхідність використання кредитів банків на реконструкцію мереж водопостачання і водовідведення, тепло­мереж, а також для розрахунків з контрагентами (перш за все, для покриття накопиченої кому­нальними підприємствами внаслідок недостат­ності коштів кредиторської заборгованості за енергоресурси та покупні матеріали і послуги).

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8 9