Підприємства житлово-комунального господарства проблеми та перспективи господарювання

Серед учених, роботи яких присвячені дос­лідженню зазначених питань, слід виокремити А. Бабак, Ю. Боброва, О. Димченка, І. Заб-лодську, Т. Качалу, О. Ольшанського, У. Пись­менну, В. Полуянова, Л. Тарасенко тощо [1-10]. У дослідженнях цих авторів доволі детально аналізуються сучасні проблеми ЖКГ України, перешкоди і перспективи реалізації сучасних форм господарювання у житлово-комунальній сфері міста, широко висвітлюються теоретичні та практичні аспекти організації ефективного функціонування підприємств сфери життєза­безпечення, ціно- і тарифорегулювання на їх послуги, надається критична оцінка відповід­ного вітчизняного законодавства. Проте, незва­жаючи на те, що питанням управління місце­вим господарством, зокрема у сфері ЖКГ, підвищення ефективності функціонування та розвитку ЖКГ в регіональному та міському вимірі, а також в розрізі підприємств сфери життєзабезпечення присвячено низку наукових праць відомих вітчизняних та зарубіжних вче­них, існуючий науковий доробок з цієї пробле­матики характеризується вузькою спрямова­ністю, фрагментарністю дослідження окремих проблемних аспектів, відсутністю комплекс­ності. Отже, сучасний стан вирішення переліче­них питань є суперечним, у зв'язку з чим на цей час існує гостра потреба в подальших поглиб­лених дослідженнях як економічних, так і пра­вових засад забезпечення розвитку ЖКГ Укра­їни в ринкових умовах господарювання в ціло­му і стабілізації діяльності комунальних під­приємств зокрема.

Об'єктивна потреба в розробці цього напря­му визначила мету дослідження.

Отже, метою статті є визначення детермі­нант збитковості функціонування комунальних підприємств в сучасних умовах господарювання, особливостей економіко-правового забезпе­чення тарифорегулювання на послуги, що на­даються підприємствами сфери життєзабезпе­чення, і обґрунтування пропозицій щодо стабі­лізації їх діяльності та оптимізації тарифоут-ворення на комунальні послуги.

Виклад основного матеріалу

Оцінка сучасного стану ЖКГ України, зокре­ма проблем і особливостей функціонування підгалузей тепло-, водопостачання та водо-відведення, перешкод для здійснення ефектив­ної діяльності та розвитку господарюючих суб'єктів-представників сфери життєзабезпе­чення, аналіз основних причин збитковості їх господарювання дозволяє констатувати, що сучасний складний економічний стан кому­нальних підприємств багатьох міст України обумовлений, перш за все, кумулятивним впли­вом низки чинників як економічного, так і пра­вового характеру.

Зокрема, слід наголосити на надмірно висо­кому рівні енергоємності вітчизняних систем життєзабезпечення. Так, підприємства ЖКГ України, на яке доводиться близько 25 % всьо­го енергоспоживання, при наданні послуг з опа­лення в перерахунку на 1 м2 опалювальної пло­щі споживають в середньому 1,4 т умовного палива, що в 1,5 рази перевищує аналогічні по­казники США і в 2,5-3,0 рази - Швеції -країни з суворішим, ніж в Україні, кліматом. В цілому, галузь ЖКГ України споживає обсяг природного газу, зіставний з газоспоживанням всього господарського комплексу Польщі, при­чому ВВП останньої перевищує українські по­казники в 8 разів. Загальна вимога законодав­ства про житлово-комунальні послуги щодо встановлення цін (тарифів) на ці послуги на підставі економічно обґрунтованих витрат на рівні, який не може бути нижчим за со­бівартість, зумовила пропорційне збільшенню енергоємності зростання тарифів, що, у свою чергу, збільшує собівартість промислової про­дукції, що випускається в Україні, знижує жит­тєвий рівень населення, незважаючи на суб­сидії, що надаються малозабезпеченим катего­ріям споживачів [11, с. 50].

Поглиблює кризовий стан житлово-кому­нальної сфери хронічна відсутність коштів у місцевих бюджетах. Зокрема, у прогресії зрос­тає відсоток застарілого обладнання, який на цей час становить 25 %, знос основних фондів у во­допровідно-каналізаційному господарстві -62,2 %, міському електротранспорті - 84 %. Державна підтримка галузі з року в рік скорочу­валась. Так, якщо у 2007 р. в галузь було направ­лено 3,4 млрд грн., то у 2008 р. вже 1,2 млрд грн., а в 2009 р. та 2010 р. виділено лише по 320 млн грн. [12, с. 4]. З метою виконання Загальнодер­жавної програми реформування та розвитку ЖКГ у державному бюджеті України на 2011 р. на підтримку галузі спрямовано 1 270,8 млн грн., що є на рівні 2008 р.

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я