Формування механізмів реалізації державної політики у сфері житлового будівництва

Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська

-3,53

Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська

-0,54 

 

 

коналення фінансово-кредитних механізмів залучення коштів;

- щодо інформаційного забезпечення: нала­годження професійних відносин між забу­довниками, фінансовими установами, орга­нами влади та громадянами; налагодження взаємоузгодженості між діючими програма­ми щодо забезпеченості житлом окремих ка­тегорій громадян; введення єдиного держав­ного реєстру громадян, які потребують по­ліпшення житлових умов у вигляді автома­тизованої системи;

- щодо ресурсного забезпечення і технологій: сприяння розвитку власної виробничої бази будівельних підприємств, установ та органі­зацій, промисловості будівельних матеріалів і конструкцій для житлового будівництва; розвиток ресурсоощадних технологій будів­ництва; оновлення матеріально-технічної бази; зміна технічних рішень щодо підви­щення економічності та енергоефективності житлових будинків; здійснення розробки типових проектів малоповерхових житло­вих будинків доступного житла; розроблен­ня рекомендацій щодо застосування перс­пективних будівельних систем на основі су­часних ресурсоощадних технологій, збірних конструкцій, матеріалів та виробів вітчиз­няного виробництва; розроблення рекомен­дацій для урахування при проектуванні еко­номії тепла, гідроізоляції, електропостачан­ня тощо для здешевлення вартості житла.

Висновок

Таким чином, дослідження механізмів форму­вання державної політики у сфері житлового будівництва свідчить про таке:

- зменшення обсягів державної підтримки житлового будівництва в Україні;

- поступовий перехід від централізованого рівня регулювання житлового забезпечення до регіонального рівня;

- зсунення пріоритетів від допомоги в отри­манні житла певними пільговими категорія­ми громадян до індивідуальних забудовників;

- відмова від надання житла за квартирною чергою для будь-яких категорій громадян в межах реалізації їх прав на житло, в сторо­ну фінансування створення об'єктів доступ­ного і соціального житла;

- зростання програм з підтримки енергоощад­них і ресурсоощадних технологій у житло­вому будівництві;

- нерівномірність реалізації житлової політи­ки у частині забезпеченості населення жит­лом по регіонах і містах України;

- зростання питомої ваги програм фінансу­вання житлового будівництва і придбання житла на вторинному ринку із визначеною спільною часткою майбутнього власника;

- перегляд підходів до управління житловим фондом у регіонах з пріоритетом передачі повноважень із управління безпосереднім власникам.

 

« Содержание


 ...  9


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я