Формування механізмів реалізації державної політики у сфері житлового будівництва

Оцінює фінансовий стан забудовника, що має намір будувати доступне житло за затвердженими об'єктами та укладає договір на його будівництво або придбання коштів. Такий підхід, на нашу думку, варто було б застосувати навпаки, з пріоритетом для ма­лих міст, депресивних регіонів, тих регіонів, де відсутня робоча сила, що сприяло б перерозпо­ділу трудових ресурсів до цих регіонів, а на місцеві органи влади, окрім створення об'єктів житлового будівництва, варто було б покласти обов'язки щодо вказування у замовленні відо­мості про вакантні робочі місця, стратегічні га­лузеві пріоритети у розвитку міст.

Для підтвердження цієї тези виконані від­повідні розрахунки, що дозволили здійснити групування регіонів за рівнем відхилення від середньої граничної вартості створення доступ­ного житла, що вказана у державних докумен­тах, середньої вартості житла нового та на вто­ринному ринку за даними найбільш рейтинго-вих агенцій нерухомості та даними Інспекції Державного архітектурно-будівельного конт­ролю по містах (табл. 2).

Галузевою програмою розвитку житлового будівництва на 2010-2011 роки [16] за мету визначено «підвищення рівня забезпечення житлом громадян, збільшення обсягів будів­ництва житла, що відповідає сучасним техно­логічним та економічним вимогам», тобто з 2010 року відбувся перегляд позицій щодо кількісного забезпечення згідно з нормами за­безпеченості житловою площею, на якісний склад житла з оптимальними економічними та технологічними характеристиками.

Серед завдань, що поставлені до вирішення, Міністерством регіонального розвитку, будів­ництва і житлово-комунального господарства України означені такі:

- щодо організаційного забезпечення: сприян­ня розвитку житлового будівництва на рівні законодавчих документів; вдосконалення державного регулювання у сфері житлово­го будівництва через виділення сегментів житла (соціальне, доступне та ринкове) згідно з доходами громадян; перегляд ме­ханізмів управління житлом; забезпечення контролю та нагляду у житловому будів­ництві; спрощення дозвільних процедур, державної експертизи, поступовий перехід від ліцензування до сертифікації окремих виконавців робіт; розмежування зобов'язань зі створення та розвитку інженерно-транс­портної та соціальної інфраструктури відпо­відних територіальних одиниць між органа­ми місцевого самоврядування, забудовника­ми та експлуатуючими організаціями на за­конодавчому рівні; проведення роботи з сер­тифікації споруджених без дозволу на вико­нання будівельних робіт приватних житло­вих будинків садибного типу, дачних та са­дових будинків з господарськими споруда­ми і будівлями; удосконалення системи під­готовки і підвищення кваліфікації кадрів; удосконалення нормативно-методичної бази з праці у будівництві; внесення змін до містобудівної документації для планування доступного житла; стимулювання розробки регіональних програм житлового будівниц­тва і окремо доступного житла;

- щодо фінансового забезпечення: впровад­ження співучасті у фінансуванні доступно­го житла майбутніх його отримувачів; вдос-

Таблиця 2. Групування регіонів за рівнем відхилення від встановленої граничної вартості доступного житла

В адміністративному центрі

Розмір відхилення,

%

В інших містах регіону та для міст у 15-кілометровій зоні від центру

Розмір відхилення, %

м. Київ

61,06      Київська 44,71

м. Севастополь

20,60      Автономна Республіка Крим 15,77

Автономна Республіка Крим, Дніпропетровська, Донецька, Львівська, Харківська

8,11

 

« Содержание


 ...  8


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я