Формування механізмів реалізації державної політики у сфері житлового будівництва

Процес стимулювання індивідуального житлового будівництва з 1988 року ішов пара­лельно з наданням права викупу квартир у бу­динках державного і суспільного житлового фонду, що підлягає реконструкції та капіталь­ному ремонту, який був спрямований на при­скорення вирішення житлової проблеми та підвищення житлової забезпеченості по містах та регіонах [9]. Такою Постановою Уряд вирі­шував як питання зниження черги на житло, адже першочергове право на придбання таких квартир було надане громадянам, що стоять на квартирній черзі та мають пільги, так і питан­ня збереження придатності житла, адже прода­жу підлягало лише те житло, що було незайма­не та знаходилося у будинках, які підлягали реконструкції та капітальному ремонту.

У 1998 році державна політика [10] була спрямована на зрушення питань регулювання житлового індивідуального будівництва на селі на регіональний рівень, також запропонований механізм створення фондів підтримки індиві­дуального житлового будівництва на селі із за­лученням нетрадиційних джерел фінансування.

Для фінансового забезпечення програми запроваджено Положення про порядок форму­вання і використання коштів фондів підтрим­ки індивідуального житлового будівництва на селі, де був визначений механізм створення та використання коштів фонду підтримки інди­відуального забудовника (рис. 1).

З 1992 року з'явилися програми, що забез­печували державну підтримку молодіжного житлового будівництва. Асоціацією молодіж­них житлових комплексів України при спри­янні Кабінету Міністрів України було створе­но Державну спеціалізовану фінансову устано­ву «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» [11]. Найбільшого досвіду зі створення молодіжних житлових комплексів набули Луганська, Львівська, Хер­сонська, Харківська області. Програма була спрямована на реалізацію принципів держав­ної політики у сфері довгострокового житло­вого кредитування молоді України, і процес, що розпочався завдяки громадській ініціативі в 1997 році, був підконтрольний виконавчим органам влади та надалі безпосередньо Кабіне­ту Міністрів України. Кошти державного бюджету, виділені для надання пільгових довгострокових кредитів,

та частина державних капітальних вкладень на розвиток соціальної сфери села, кошти підприємств, установ, організацій та окремих громадян, банківські інші надходження, що не суперечать законодавству, кошти місцевих бюджетів по програмах соціально-економічного розвитку, частина місцевих податків і зборів, частина штрафів, санкцій, що нараховані і сплачені до місцевого бюджету

Фонди підтримки індивідуального житлового будівництва на селі

напрями використання

Звітування щокварталу про використання бюджетних коштів

Міністерство агропромис­лової політики України

надання довгострокових кредитів для спорудження індивідуальних житлових будинків та добудови незавершених;

сумісна діяльність з органами місцевого самоврядування щодо вибору та оформлення земельних ділянок, проектів будівель, забезпечення будівельними матеріалами, робота з підрядними організаціями, технічний нагляд за будівництвом житла та інженерних мереж; укладення за участю індивідуальних забудовників договорів з підрядними організаціями на будівництво інженерних мереж у місцях компактної забудови;

розрахунок потреби у коштах, які виділяються на фінансування індивідуального житлового будівництва, та подання їх для узагальнення до Мінагрополітики;

контроль за цільовим використанням коштів, які виділяються на фінансування будівництва житла та інженерних мереж; створення власної матеріально-технічної бази з виготовлення будівельних матеріалів і конструкцій, обслуговування машин і механізмів, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції.

 

« Содержание


5


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я