Потенціал інтелектуальної активності особи складається з наступних субпотенціалів:
1) інноваційно-творчий потенціал - сукупність здібностей людини у постанов-ленні і вирішенні нових творчих завдань, прояві ініціативи і заповзятливості;
2) професійно-кваліфікаційний потенціал -безліч здібностей, професійних навиків людини, необхідних для виконання нею своїх професійних обов'язків;
3) ціннісний, або духовно-етичний потенціал - система цінностей, що характеризують цю особу;
4) раціональний, або інформаційний потенціал - сума знань, які можуть бути застосовані в тій або іншій діяльності [3].
Від субпотенціалів, що оперують на особистому рівні, необхідно відрізняти інтелектуальні потенціали групи, колективу, міста, регіону, що характеризують їх інтелектуальні можливості займатися соціально значущою діяльністю. Незважаючи на те, що інтелектуальний потенціал наукового колективу складається з суми субпотенціалів його членів, він до них не зводиться, перш за все тому, що в процесі взаємодії інтелектуального потенціалу колективу набуває нову якість. Субпотенціали самих індивідів можуть значно змінитися через взаємодію людей між собою. Потенціал інтелектуальної активності групи, колективу або міста характеризуватиметься, окрім суми інтелектуальних потенціалів його членів, розподілом цих субпотен-ціалів між членами групи, колективу або міста - тим, як розподілені і організовані в групі, колективі або місті цінності, знання, професійні навики і т. п. [7].
Висновки
Таким чином, інтелектуальний потенціал міста складається з соціально-психологічного клімату населення, рівня життя людей, умов їх трудової діяльності, якості життя і т. ін. Проблема реалізації інтелектуального потенціалу і чинників, які йому перешкоджають, носить складний, комплексний, багатовимірний характер і заслуговує на спеціальне вивчення.
Важливим і актуальним завданням є розробка механізму взаємодії підприємств, фінансово-кредитних установ і регіональних органів управління у сфері інвестування в людський капітал на основі побудови системи економічних стимулів розширення попиту на інновації і участі в інноваційній діяльності фінансових посередників.
Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі
Проблема інтелектуального потенціалу в розвитку професійної структури міста - це проблема формування механізму його ефективного зростання в сучасних умовах. Критерій ефективності - напрям цього зростання, що відповідає підвищенню конкурентоспроможності країни, формуванню економіки постіндустрі-ального типу На регіональному рівні необхідно створити систему стимулів, яка приведе до того, що удосконалення інтелектуального потенціалу міст стане економічно необхідним.
Аналіз інформації з проблем ресурсного забезпечення процесу реалізації і підтримки регіональних програм соціального розвитку міст і регіонів дозволяє сформулювати ряд основних напрямів її вирішення:
- формування сприятливого інвестиційного клімату;
- підвищення ролі власних джерел при фінансуванні власних проектів розвитку інтелектуального потенціалу;
- посилення контролю з боку регіональних властей за цільовим використанням засобів з регіонального бюджету і цільових трансфертів, направлених на фінансування соціальних проектів;
- проведення активної кадрової політики;
- зниження інвестиційних і загальногосподарських ризиків;
- стимулювання розвитку інноваційної сфери.
» следующая страница »
1 2 3 45