Аналіз моделей валютно-фінансових кризових процесів

колапс. Інші методики, що пропонуються інвес­тиційними банками щодо визначення змісту ва­лютних криз, визначають кризу як падіння реаль­ного курсу національної валюти, який розрахо­вується на основі паритету купівельної спромож­ності на 10% (методика Lehman Brothers Invest­ment Bank, Investment Bank J.P. Morgan) [3].

Дослідження змісту валютно-фінансових кри­зових процесів сконцентровано на аналізі двох моделей:

1) канонічна модель - концентрується на відсутності реалістичної картини цілей централь­ного банку і обмежень, які на нього наклада­ються;

2) моделі другого покоління - ставлять питан­ня щодо виправданості валютно-фінансових кри­зових явищ, під якими розуміється наявність фун­даментальних проблем в економічній політиці країн, валюти яких потерпають від зовнішніх впливів. Розглядають кризові явища, що на по­чатку власного розвитку обумовлені іншими при­чинами - «психологічні кризи»:

- самореалізуючі кризові процеси, коли пе­симізм інвесторів як наслідок виправдовується внутрішньою політикою, яка проводиться;

- «стадна поведінка» інвесторів;

- спекуляції великих ринкових операторів [3].

Зміст канонічної моделі, викладений Федераль­ною Резервною Системою США (ФРС), стосу­вався не валютних кризових процесів, а недоліку схем, які повинні направляться на стабілізацію сировинних цін за допомогою міжнародних між­урядових агентств, що купують і продають сиро­винні товари. Представники ФРС в особі праців­ників департаменту міжнародних фінансів ФРС США Хендерсона та Селента стверджували, що подібні механізми повинні підлягати впливу спе­кулятивних атак. Вони прогнозували, що спеку­лянти будуть утримувати зникаючий ресурс-об'єкт цінового регулювання тільки в тому випадку, якщо вони очікують такого темпу підвищення ресурсу, що забезпечить їм скоректований на ризик рівень доходу, рівний доходу, що приноситься іншими активами. Як наслідок, такі твердження отрима­ли форму моделі ціноутворення на зникаючий ре­сурс: вартість такого ресурсу підвищується у відповідності з відсотковими ставками, при цьо­му така траєкторія росту визначається тим, що ресурс повинен зникнути до того часу, коли його ціна досягне точки нульового попиту. Надалі були розглянуті наслідки об' яви стабілізаційною радою про готовність купувати і продавати сировину за фіксованою ціною. Поки ціна буде вище рівня, який встановився би при відсутності ради - тоб­то, вище траєкторії - спекулянти будуть розпро­давати свої запаси, розраховуючи на те, що вони більше не зможуть сподіватися на приріст капіта­лу. Відповідно рада спочатку побачить зростання активів. Однак в результаті ціна, яка мала б місце на ринку при відсутності стабілізаційної схеми, підніметься вище ціни, що встановлена радою. В цій точці спекулянти вирішать, що ця сировина є бажаним активом і почнуть її купувати. У випадку, якщо рада буде намагатися утримати ціну в старих межах, вона скоро впевниться у значному змен­шенні власних запасів сировини [3].

Запропонована модель впливу на зникаючі си­ровинні товари застосовувалася до світового рин­ку нафти і нафтопродуктів, де використовується і до останніх років. Зміст вищезазначеної моделі може застосовуватися і до спекулятивних впливів (атак) не тільки на сировинні товари та міждер­жавні організації, що їх контролюють, але і на цен­тральні банки, що намагаються стабілізувати обмінні курси власних валют. Канонічна модель валютної кризи, запропонована Кругманом, була удосконалена Гарбером та Флудом [4] і відтво­рювала підхід до зникаючого сировинного про­дукту та міждержавної контролюючої та ціноут-ворюючої організації безпосередньо на централь­ний банк іншої країни, що намагається утримати коливання власної валюти в певних межах.

Тенденція на підвищення ціни іноземної валю­ти - ціни, яка б мала переважне становище після спекулятивного впливу (атаки), ґрунтувалася на передбаченні того, що уряд країни, економіка якої є об' єктом впливу, постійно застосовує некон-трольовану грошову емісію для фінансування бюд­жетного дефіциту. При цьому центральний банк намагається утримати фіксований курс, викорис­товуючи валютні резерви, які він готовий купува­ти чи продавати за цим курсом.

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я