Проблеми та перспективи комп'ютеризації обліку в бюджетних установах

- організація облікових документів з різноман­ітними носіями на основі загальної класифікацій­ної системи;

- вилучення дублювання інформаційних і до-кументаційних потоків;

- уніфікація прийомів роботи з обліковими до­кументами.

2. На основі розроблених принципів сформу­вати мету розв 'язання задачі.

Метою розв'язання задачі „Автоматизації об­ліку, контролю та аналізу в бюджетних устано­вах" є розробка автоматизованої системи, яка б забезпечувала оперативність інформації про опе­рації, явища та процеси, що відбуваються, та фор­мування на цій основі стандартних рекомендацій для управління та контролю.

3. Враховуючи мету, задачі та принципи, дот­римання яких необхідно досягти у розроблю­ваній інформаційній системі, сформувати кри­терії, які має задовольняти автоматизована система. Доцільними є такі критерії: повнота на­бору функцій; модульність; інтегрованість; гнучкість; надійність; інтуїтивно зрозумілий інтер­фейс користувача; відкритість; авторизований доступ до інформації. З метою достовірного та детального відображення інформації про діяльність бюджетних установ доцільно також реалізувати в комп' ютерних програмах можливості деталізації рахунків за їх аналітичними ознаками.

Ми також пропонуємо побудувати аналітичний облік таким чином, щоб можна було забезпечити можливість формувати й отримувати необхідні дані в наступних розрізах:

1) по доходах і видатках загального і спец­іального фонду:

а) забезпечити розмежування видатків на на­дання платних послуг бюджетних установ (за ра­хунок коштів спеціального фонду) і послуг, які забезпечуються у зв' язку з функціональними по­вноваженнями (за рахунок загального фонду);

б) формування калькуляції по визначенню со­бівартості платних послуг повинно відбуватися з виділенням груп прямих та непрямих витрат за відповідними кодами економічної класифікації видатків, підрахунком загальної суми понесених витрат;

в) накопичення непрямих накладних витрат повинно відбуватися на рахунку 83 "Витрати до розподілу" з наступним розподілом між рахунка­ми видатків 80 "Видатки загального фонду" та 81 "Видатки спеціального фонду" щодо аналітичної структури;

г) розподіл непрямих накладних витрат програ­ма повинна проводити за формулами, запропо­нованими користувачем;

д) передбачити можливість автоматизації про­цесу аналізу доходів і видатків і формування стан­дартних висновків за отриманими показниками;

2) по необоротних активах:

а) досягти можливості формування облікової інформації за чотирма групами основних засобів (на даний момент згідно з чинними нормативни­ми документами вирізняють три). При означенні четвертої групи рекомендуємо виходити з норм податкового законодавства, а також встановити відповідну норму нарахування зносу в розмірі 15 відсотків;

б) вести аналітичний облік нарахування зносу по основних засобах, придбаних за рахунок за­гального та спеціального фондів на окремих ана­літичних рахунках 401.1 "Фонд у необоротних активах за їх видами, придбаних за рахунок за­гального фонду" та 401.2 "Фонд у необоротних активах за їх видами, придбаних за рахунок спе­ціального фонду". Рахунки 401.1 "Фонд у необо­ротних активах за їх видами, придбаних за раху­нок загального фонду" та 401.2 "Фонд у необо­ротних активах за їх видами, придбаних за раху­нок спеціального фонду", дозволять оперативно без зайвих розрахунків отримувати окремо дані про суми нарахованого зносу по основних засо­бах, придбаних за рахунок загального і спеціаль­ного фондів;

3) по інших ресурсах передбачити можли­вості деталізації напрямів використання та кодування рахунків з урахуванням місць їх збері­гання, а також автоматизованого управління

їх руху.

Таким чином, у зв' язку з тим, що бухгалтерсь­кий облік в бюджетних установах в основному виступає як система контролю за наявністю та рухом бюджетних коштів, при впровадженні АРМ слід врахувати таку його специфічну особливість, як те, що він спрямований не на зіставлення вит­рат і результатів діяльності та отримання прибут­ку, а на облік видатків у процесі надання немате­ріальних послуг. Власне, у зв' язку з цим при ав­томатизації обліково-розрахункових і контрольних процедур в наказі про облікову політику слід заз­начити особливості формування кінцевих резуль­татів діяльності, розмежувавши їх відповідно до того, як це зроблено у кошторисі (за загальним фондом і спеціальним фондом), а також, що особ­ливо важливо, чітко окреслити механізм розра­хунку фінансових результатів від надання платних послуг. В практиці бюджетних установ, врахову­ючи факт їх віднесення до неприбуткових, часто

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 4 56