Проблеми та перспективи комп'ютеризації обліку в бюджетних установах

Сама по собі комп' ютеризація обліку, контро­лю та аналізу не може усунути перекручення да­них фінансової звітності, приховування крадіжок і зловживань через неправильне перенесення на електронні носії реквізитів, вказаних в докумен­тах, введення фальсифікованих документів, тощо. Але, оскільки комп' ютерна програма завжди од­наково оцінює ситуацію і процес, відсутність по­милок в умовах застосування комп' ютерних про­грам забезпечує лише неупередженість і точність контролю.

Оптимальний варіант організації контролю буде тоді, коли склад, частота відбору, передачі, на­дання інформації будуть повністю відповідати не­обхідності і можливості прийняти і реалізувати вплив на один з факторів, що управляються. Тут необхідно вирішити ряд серйозних окремих про­блем. Наприклад, проблеми частоти контролю. Велика періодичність контролю може призвести до втрат внаслідок функціонування об' єкта з відхи­леннями від заданого режиму, досить частий кон­троль вимагає додаткових затрат. У схемі інфор­маційних зв' язків системи управління бюджетни­ми установами, які фінансуються через органи Державного казначейства, необхідно передбачи­ти можливість проведення взаємного звіряння да­них про фінансове забезпечення, що вимагає дот­римання наступних вимог, які висуваються до про­грамних засобів:

1) можливість удосконалення програмного за­безпечення у випадку зміни методології та мето­дики бухгалтерського обліку;

2) наявність постійно поновлювальної бази за­конодавства через Інтернет і внутрішню мережу комунікаційних зв'язків;

3) функціональний комплекс автоматизованих рішень задач з основних розділів бухгалтерсько­го обліку та забезпеченість роботи в ритмі конфі-гуратора;

4) єдиний взаємопов 'язаний технологічний про­цес обробки первинної та зведеної документації, включаючи процес формування звітності, її конт­роль і аналіз;

5) однократне введення даних та багатократне їх використання для формування оперативної інформації, необхідної для контролю й управлін­ня;

6) можливості подання звітності в електронно­му варіанті та обмін даними з казначейськими системами;

7) завантаження даних з інших програм;

8) можливість підключення зовнішніх звітів, збереження будь-якої звітної інформації у вигляді Ехсеї-файлів, тощо.

Критична оцінка існуючого програмного забез­печення для бюджетної сфери свідчить, що ряд вимог забезпечені належним чином. Наприклад, враховуючи потребу фінансових органів в цент­ралізації обліку, в конфігурації "Бухгалтерія для бюджетних установ" реалізована можливість ве­дення бухгалтерського обліку як однієї бюджет­ної установи, так і групи бюджетних установ (структурних підрозділів установи) в одній інфор­маційній базі з отриманням як загальних, так і відокремлених (за установами, структурними підрозділами) головних книг і балансів. Крім відокремленого обліку за установами, конфігу­рація підтримує до 5 розрізів аналітичного обліку. В конфігурації також передбачена робота з розпо­діленими інформаційними базами та інші можли­вості.

Проте сучасні вимоги щодо забезпечення по­треб управління необхідною інформацією ставлять нові задачі перед інформаційною системою. У зв' язку з цим постановка задачі з розробки про­грамного забезпечення для обліку та контролю повинна охоплювати такі етапи робіт:

1. Формулювання основних принципів обліку для конкретної бюджетної установи з ураху­ванням вимог діючого законодавства та внутрішніх потреб.

Ми рекомендуємо включити у перелік прин­ципів внутрішнього характеру такі позиції:

- підпорядкування інформаційної системи єдиній меті - забезпеченню зростання ефектив­ності функціонування бюджетної установи;

- об' єднання різних джерел облікової доку­

ментації в одну повнофункціональну систему (на вході - планова та облікова інформація, на виході - інформація, адаптована для потреб управління);

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 45 6