Світовий досвід підтримки сільського господарства і українські реалії

Важливим напрямком підтримки сільського господарства у зарубіжних країнах є податкове регулювання і система пільгового його оподат­кування. Вона включає в себе такі види податків:

- на прибутки (подоходний податок);

- на нерухоме майно, в т. ч. на землю;

- податок на додану вартість;

- податок на інвестований капітал, або приріст основного капіталу;

- податок на спадок і дарування або продажу, в т. ч. землі;

- виплати на соціальне страхування, в т. ч. най­маної робочої сили.

Якщо сільськогосподарське підприємство має юридичну форму корпорації або компанії з обме­женою відповідальністю, то воно сплачує пода­

ток з прибутку. Оскільки на заході існує прогре­сивна система оподаткування, то більшість фер­мерів попадає до пільгової категорії і сплачує низькі податки. За різними оцінками усі сумарні податки складають в середньому по країнах від 2,5 до 6,0% сукупних фермерських затрат [8, с. 15-16]. Найбільша частина податкових витрат (інколи до 50%) припадає на податки с прибутку і нерухомість. У США на них приходиться в серед­ньому 3-4% фермерських затрат. Проте вони знач­но менші від державних затрат на сільське гос­подарство. В Німеччині, Франції, Італії найбільш широкого розповсюдження отримав нормативний режим оподаткування, яким охоплено 60-80% фермерських господарств. В кожній країні засто­совуються свої форми пільгового оподаткування сільськогосподарських виробників, які спрямо­вані не лише на отримання доходів державою, але створення сприятливих умов для розвитку сіль­ськогосподарського виробництва.

В Україні до 2007 р. існувало ряд податків на сільське господарство, в т.ч. податок на додану вартість (20%). Починаючи з 2008 р., уряд ввів єдиний податок на землю в розмірі 8 грн. за один га, а з врахуванням якості землі він коливається від 7 до 20 грн. за га. [12].

Висновки. Таким чином, в Україні, не зважа­ючи на досить слабку підтримку сільського гос­подарства державою, воно залишається про­відною галуззю економіки, яка навіть у період світової кризи (2008-2009 рр.) не знизила обсяг виробництва. У 2008 р. було досягнуто рекорд­ного врожаю зерна 53 млн. т, а у несприятливо­му 2009 р. зібрано майже 48 млн. т. Для України сільське господарство є стратегічним напрямком його розвитку. Воно має високу конкурентну спроможність у світі і є стабільним джерелом валютних надходжень до країни. Так у 2008 р. було експортовано продукції агропромислового комплексу на 11,3 млрд. доларів, що складає 5-ту частину українського експорту. Україна має усі можливості зайняти провідне місце на світовому ринку продовольства. Але для цього необхідно забезпечити належну державну підтримку сіль­ського господарства, як це здійснюється у всіх розвинених країнах. Про це уже є домовленість в рамках СОТ, зокрема: забезпечення в повному обсязі компенсації відсоткових ставок за креди­ти, виплати прямих дотації на площу угідь та го­лову худоби, підтримка наукових та селекційних досліджень. Необхідно також захистити українсь­ких сільськогосподарських товаровиробників від недобросовісної конкуренції, зокрема демпінго­вого імпорту низькоякісної продукції шляхом вве­дення у дію державних стандартів на м' ясну про­дукцію, що передбачено Законом України «Про внесення змін до деяких законів України, що до запобігання негативним наслідкам впливу світо­вої фінансової кризи на розвиток агропромисло­вого комплексу» (квітень 2009 р.). Крім цього, потрібно знизити вплив на агропромисловий ком­плекс природних монополій шляхом розвитку ринкової інфраструктури, зокрема залучення до перевозок сільськогосподарської продукції усіх видів транспорту, ввести «паритет цін» на промис­лову і сільськогосподарську продукцію.

Слід також домогтися того, щоб Аграрний фонд став реальним регулятором ринку сільськогоспо­дарської продукції шляхом надання бюджетних позик товаровиробниками через заставні закупівлі.

 

« Содержание


7


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я