Світовий досвід підтримки сільського господарства і українські реалії

На 2010 р. для АПК у бюджеті передбачено 7,6 млрд. грн., що в два рази менше від потреби. Стримує розвиток АПК також і те, що уряд сис­тематично не повертає експортерам сільськогос­подарської продукції ПДВ, тоді, як Європейські країни не лише автоматично відшкодовують ПДВ, але і дотують своїм експортерам сільськогоспо­дарської продукції 30% її вартості.

В Україні державна підтримка АПК повинна здійснюватися також на розвиток інфраструкту­ри сільського господарства: логістики, обслуго­вуючі кооперативи, гуртові ринки, система стра­хування ризиків, цін на сільськогосподарську продукцію.

Важливим напрямком державної підтрим­ки сільського господарства є пільгове креди­тування. Потреба в цьому почала відчуватись ще на початку ХХ ст., коли фермерські госпо­дарства почали перетворюватися у комерційні підприємства. У Європейських країнах таке кре­дитування здійснювалося через фермерські ко­оперативні банки і систему державних банків, а у США - через змішану державно-кооператив­ну систему.

В країнах ЄС ця система має свої особливості, обумовлені їх історичним розвитком, традиціями і др. Наприклад, у Німеччині провідними креди­торами аграрного сектору є:

- Союз німецьких народних банків і банків то­вариства «Раффайзен», до якого входять більше 1470 кредитних товариств, які об'єднують фер­мерів і інших підприємців, що працюють в сільській місцевості;

- система німецьких ощадних кас;

- Сільськогосподарський рентний банк (СРБ) у Франкфурті;

- Німецький посилковий і іпотечний банк (НПІБ) у Бонні;

- Кредитний інститут відбудови у Франкфурті;

- Приватні іпотечні банки [7, с. 16].

Робота цих банків контролюється державою.

Наприклад, Сільськогосподарський рентний банк (СРБ) був створений з метою надання кре­дитів сільському господарству, харчовій про­мисловості, лісництву і рибальству. Його ста­тут схвалений федеральним урядом, який при­значає комісара і його заступника, яким надані широкі повноваження за дотримання статуту банка і існуючого законодавства. Завданням цього банку є надання позик під відсотки кре­дитним інститутам, які здійснюють кредитуван­ня сільського господарства з метою рефінан­сування коротко-, середньо- і довготривалих кредитів усіх видів. Кредити надаються також підприємствам, які займаються зберіганням і збутом сільськогосподарської продукції, розвит­ком інфраструктури. Всі надані кредити повинні бути матеріально забезпечені. Сільськогоспо­дарський рентний банк у Франкфурті-на-Майні пропонує фермерам пільгове кредитування по спеціальних програмах «Сільське господар­ство», «Молоді фермери», «Оновлення села». На цей кредит мають право фермери, яким до 40 років і які мають п' ятирічний досвід роботи. Кредити надаються для ведення господарства, у виробничу інфраструктуру, будівництва жит­ла, для придбання господарства, взятого в орен­ду і др. У молочному скотарстві інвестиції на­даються при утриманні до 120 корів; на відго­дівлю свиней - до 1700 свиномісць; на відго­дівлю птиці - до 100 тис. голів, на виробництво яєць - при утриманні до 50 тис. кур-несучок

[7, с. 17].

Позики по програмі «Оновлення села» вико­ристовуються для збереження сільського ланд­шафту шляхом консервації, ремонту і перебудови сільськогосподарських будівель у зв' язку зі зміною їх використання. Отримувати такі кредити мають право фізичні і юридичні особи, товари­ства і др. Пільгові кредити банк покриває за ра­хунок поточних доходів.

У Франції центральну роль в кредитуванні сільського господарства відіграє «Креді Агрі-коль», а також інші банки. Пільговий кредит в сільському господарстві заснований тут на прин­ципі боніфікації - державного погашення банку різниці між договірною відсотковою ставкою і ставкою пільгової позики, наданої фермеру Якщо до 1990 р. правом на видачу пільгових кредитів був наділений лише банк «Креді Агріколь», то з 1990 р. управління процесом регулювання пільго­вих позик було передано Міністерству сільського господарства і Національному центру по розвит­ку структур сільськогосподарських підприємств. Міністерство розподіляє бюджети між департамен­тами по принципу однакових квартальних квот, а

 

« Содержание


5


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я