Світовий досвід підтримки сільського господарства і українські реалії

[6, 12].

У видатках на підтримку сільського господар­ства найбільша питома вага прямих платежів існує у США, Норвегії, а в останні роки і в ЄС. Зокре­ма, у структурі витрат на галузі рослинництва найбільше припадає у США, Канаді, ЄС, а на тва­ринницькі галузі - у Фінляндії, Норвегії, Швей­царії.

Прямі виплати можуть здійснюватись як за при­пинення виробництва продукції, так і компенсації за несприятливі умови виробництва. Прямі пла­тежі для підтримання тваринництва застосовуються в північних країнах, де існують гірші умови ви­робництва. Вони виплачуються в розрахунку на одиницю земельної площі або поголів' я тварин.

В останні роки в розвинутих країнах прямі дер­жавні субсидії фермерам спрямовані перш за все не на стимулювання виробництва, а на підтриму­вання відповідного рівня їх доходів, розвиток інфраструктури, підвищення якості життя. Цей принцип покладений в основу реформування Єдиної аграрної політики ЄС. На державні суб­сидії в країнах Організації економічного співро­бітництва та розвитку (ОЕСР) приходиться 34% загальних фермерських доходів [5, с. 56-57].

Наприклад, у Німеччині доплата фермеру за 1 га. пшениці в 2000 р. становила 341 євро плюс (+) виручка за продану пшеницю (50 ц) - 600,50 євро, тобто весь валовий доход склав 941,50 євро, а затрати - 559,44, тобто валовий прибуток -382,06 євро. Виручка від продажу 1 голови ВРХ - 750,36 євро + прямі доплати ЄС 251,52 євро. Таким чином, весь валовий доход склав 1001,88 євро при затратах 620 євро. Тому валовий прибу­ток дорівнював 381,07 євро, а рівень рентабель­ності 38% [5, с. 61]. У Польщі на 1 га посівів дотації становлять 750 злотих (1500 грн.) [13]. У країнах ЄС рівень підтримки сільського гос­подарства за 2000-2003 рр. становив у середнь­ому 730 доларів на 1 га сільгоспугідь, а у США - 94 $/га, у Канаді - 62 $/га. Компенсаційні вит­рати за 1 т. зернових склали в середньому 63 євро [2, с. 82].

Погектарні компенсаційні платежі визначають­ся з розрахунку на 1 га базової площі регіону і 1 т довідкового врожаю з 1 га. Вони виплачуються фермеру при його зобов' язані вивести з обороту 10% земель. У 2002 р. у США був прийнятий Акт про захист фермерів і сільські інвестиції, який став федеральною програмою підтримки сільського господарства до 2008 р. Ця програма спрямова­на на підтримку доходів фермерів, гарантування продовольчої безпеки в країні, збереження зе­мельних і водних ресурсів, розвиток інфраструк­тури в сільській місцевості.

За 1992-2002 рр. частка державних субсидій в чистому доході фермерів США становила 27,7%, в т.ч. у 2000 р. - 47,7%, у 2002 р. - 46,9% [2, с. 84]. Крім цього, Міністерство сільського господарства у 2003 р. витратило з свого бюд­жета на розвиток галузевої науки 1100 млн. дол. і на утримання Служби поширення знань 989 млн. дол., а у 2004 р. відповідно 1154 млн. і 1014 млн. дол. [2, с. 84]. Згідно закону (2000 р.) «Про безпеку фермерів та інвестиції на розвиток сільських територій» заплановано виділити в най­ближчі 10 років на здійснення державних про­грам і пряму фінансову підтримку фермерів 182 млрд. дол. [2, с. 84].

У цілому обсяг підтримки сільськогоспо­дарських виробників у розвинутих країнах різний. Так, у відсоток до вартості продукції у країнах ЄС він становить в середньому 34%; Японії - 59%; Новій Зеландії - 2%; Норвегії -71%; США - 17% [3, с. 71]. В Україні видатки державного бюджету на підтримку АПК скла­дали у 2003 р. - 2,5 млрд. грн., у 2005 р. - 5,2 млрд. грн., у 2007 - 8,0 млрд. грн., що відпов­ідно становить до виробленої продукції - 3,2%;

5,7%; 9,0% [9, с. 147].

На 2008 р. уряд передбачав за кожний гектар посівів озимої пшениці, жита видати аграрникам додатково 100 грн., за 1 га ячменю - 55 грн., ріпа-ка - 50 грн., гречку і просо - 80 грн., рис - 220 грн. Однак в повному обсязі ця допомога не була реалізована, а у 2009 р. взагалі виплату було при­пинено [11, с. 1-3]. Зменшено також у 2009 р. дотації на м' ясо великої рогатої худоби до 1 грн. за кг. проти 2,9 грн. у 2008 р.

В цілому на підтримку розвитку підприємств агропромислового комплексу у 2009 р. держав­ним бюджетом було передбачено 6,8 млрд. грн., що майже на 6% менше, ніж у 2008 р. [13]. Недоліком є також те, що в Україні дотації не­рідко надаються не тим, хто найбільше їх потре­бує (малим і середнім господарствам), а круп­ним високопробутковим підприємствам. Крім того, бюджетна підтримка надається не тоді, коли у селян є гостра потреба у коштах (для удоб­рення полів, збору урожаю), а значно пізніше, що знижує її користь. Вибірковий принцип існує також при відшкодуванні понесених стихією збитків.

 

« Содержание


4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я