- розробка сценарію.
Сьогодні більшість авторів погоджуються з тим, що лише комбінація методів може дати більш-менш надійне передбачення майбутнього.
Реалізація зазначених принципів стратегічної діяльності на підприємстві дозволяє побудувати обгрун
товану послідовність дій щодо реалізації концепції та формування системи стратегічного управління з урахуванням змін у сучасному середовищі.
Висновки. 1. Сучасне зовнішнє середовище бізнесу характеризується високою швидкістю змін. У таких умовах при ухваленні рішень потрібно спиратися на постійне оновлення даних про зовнішнє середовище, їх аналіз, пошук нових стратегій і тактичних підходів. Тому стратегічне управління повинне охоплювати велику частину господарського циклу, ніж раніше.
2. Щоб краще пристосуватися до складного і невиз-наченого зовнішнього середовища, краще реагувати на запити різних секторів ринку, освоювати нові прибуткові види діяльності, підприємство повинно надавати високий ступінь автономії і самостійності своїм окремим підрозділам, а також менеджерам фірми. Тоді така організація діяльності підприємства збільшить гнучкість і підприємницьку активність підрозділів.
3. Не дивлячись на труднощі здійснення планування в невеликій фірмі, воно необхідне їй, мабуть, ще в більшій мірі, ніж крупній. Зовнішнє середовище такої організації менш піддається контролю і більш агресивне, ніж для крупної.
4. Враховуючи невизначеність зовнішнього середовища, розроблений підприємством стратегічний план потребує постійного коректування.
5. Кожне підприємство відповідає за свою перспективу самостійно, а в ринковій економіці може бути перспективою як успіх, так і розорення.
6. Кожна організація обирає та вдосконалює на власний розсуд з досить багатого арсеналу організаційну форму та механізм управління підприємством, створюючи врешті-решт соціально-економічну систему, не схожу на інші.
7. Фактори зовнішнього середовища мають певний зв'язок між собою, який полягає в рівні сили, з якою зміна одного фактора діє на інші складові. Треба виявити основні тенденції, взаємовплив цих факторів і побудувати тренди їх розвитку.
8. Кожне підприємство має з'ясувати для себе, які саме із зовнішніх факторів найсуттєвіше впливають на їхню діяльність, і ретельно досліджувати їх.
9. Кожну складову зовнішнього середовища можна аналізувати різними способами побудови сценаріїв і економіко-математичних моделей.
1. Ансофф И. Стратегическое управление / Сокр. пер с англ.; науч.ред. Л.И. Евенко. - М.: Экономика, 1989. -519 с.
2. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Навч.посіб. - К.: КНЕУ, 2000. - 360 с.
3. Котлер Ф. Маркетинг - менеджмент / Пер. с англ.; под ред. А.Л. Волковой, Ю.Н. Каптуревского. - СПб.: Питер, 2001. - 752 с.
4. Питерс Т., Уотермен Р. В поисках эффективного управления: пер. с англ. - М.: Прогресс, 1986. - 423 с.
5. Портер М. Международная конкуренция: пер. с англ. - М.: Международные отношения, 1993. - 896 с.
6. Портер М., Майкл Е. Стратегія конкуренції: пер. з англ.- К.: Основи, 1998. - 390 с.
7. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: учеб. для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ,
1998. - 576 с.
8. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент. -М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1997. - 304 с.
9. Хейтце Й. Основные идеи стратегического менеджмента // Проблемы теории и практики управления. -1989. - № 2. - С. 34-38.
10. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне уп -равління: навч. посіб. - К.: КНЕУ, 1999. - 384 с.
11. Экономическая стратегия фирмы: учеб. пособ. / Под ред. А.П. Градова. - СПб.: Специальная литература,
1999. - 414 с.