терів полягає в тому, що кластерні ініціативи дозволяють сфокусувати увагу різних груп інтересів в конкретному кластері на те, щоб «приєднатися» до провідних світових центрів знань і досвіду на користь розвитку кластера.
Кластерні структури при цьому можуть бути представлені як групами виробничих підприємств і невиробничих організацій, так і групами взаємопов'язаних виробничих і допоміжних підприємств та установ, групою або співтовариством географічно взаємопов' язаних компаній-постачальників тощо.
Кластер об'єднується відносинами "покупець-постачальник", або спільними технологіями, спільними покупцями або дистрибутивними каналами, або спільними фондами некваліфікова-ної праці.
Елементи кластера можуть знаходитися на спільній регіональній території, де регіон визначений як муніципальний район, трудовий ринок, або інша функціональна економічна одиниця.
Група взаємопов' язаних виробничих і допоміжних підприємств чи установ, отримавши в рамках кластерного об' єднання додаткові базисні елементи, міжфірмові відносини або взаємопо-в' язані сектори, одержує певну додаткову критичну масу для економічної стійкості у вже зайнятих нею і її членами секторах ринку і потенціал для подальшого розширення сфери діяльності.
Виробничий кластер, ідентифікований по розширеному методу витрати-випуск або ланцюгу покупець-постачальник, може складатися з численних секторів або виробництв, включаючи як кінцевих ринкових виробників, так і постачальників першого, другого і третього рівня, які безпосередньо або побічно займаються торгівлею.
Кластер може бути представлений також географічно сконцентрованою групою компаній, яка працює безпосередньо або побічно на один кінцевий ринок, розділяє одні цінності і знання, створюючи тим самим нове культурне середовище, причому самі компанії пов' язані одна з одною в складній суміші конкуренції і співпраці.
Таким чином, кластерні структури можуть представляти поєднання лідируючих фірм, які виробляють ті або інші продукти і послуги, постачальників, які існують в зоні дії даного виробничого кластера, і взаємодіяти з державними економічними і фінансовими інститутами.
Інша типологія кластера може бути представлена групою або співтовариством географічно взаємопов' язаних компаній, постачальників устаткування, комплектуючих, спеціалізованих послуг, інфраструктури, науково-дослідних інститутів, вузів і інших організацій, взаємодоповнюючих один одного і підсилюючих конкурентні переваги окремої компанії і кластера в цілому.
Кластеризація в сфері послуг, передусім, є привабливою для видів послуг, що відносяться до нерухомості, комунікацій, туризму, мистецтва і культури і т. п., що скорочує культурно-економічний розрив між центрами і периферією.
Існують групи конкурентоспроможних підприємств в рамках окремих галузей, які, не дивлячись на малий територіальний розмір, займають лідируючу позицію на світовому ринку [9]. Причому це не окремі підприємства, а група підприємств, які існують в різних країнах, незалежно від того, чи є ця країна такою, що розвивається зі спробою лібералізації економіки (наприклад, Чилі), або це азіатська країна - Японія, зі своїми традиціями, своєю специфікою, або європейська країна, стабільна, з добрим платіжним балансом, як Німеччина. Такі групи підприємств існують і конкурентоспроможні в достатньо великому просторі при різних економічних і соціальних умовах [4].
В рамках країн з перехідною економікою стратегічне моделювання виробничих кластерів цікаве, перш за все, для малих і, особливо, середніх фірм, для яких вихід на зовнішні і на експортні ринки представляє проблему [1, 6]. В цьому відношенні характерний досвід Італії, меблеві фірми якої поодинці не можуть вийти на зовнішній ринок, але їхні асоціації, їхні регіональні, галузеві або загальноіталійські кооперативи, що використовують кластерний підхід, мають можливість виходу на зовнішній ринок.
» следующая страница »
1 2 34 5