Окремо слід відзначити роль енергетичного фактора, який з розвитком глобалізаційних і інтеграційних процесів набуває особливого значення саме для енергозалежних видів економічної діяльності, до яких відноситься хімічна та нафтохімічна промисловість. Так, у 2007 р. в Україні було вироблено 199633,1 млн. кВт-годин електроенергії, що на 2,13% більше ніж у 2006 р., а спожито у 2007 р. промисловими підприємствами 104323,9 млн. кВт, з них на хімічну та нафтохімічну промисловість припадає 7,5% у 2007 р., порівняно з 7,8% у 2006 р. та 8,1% у 2005 р.
[5, с. 49.]
З підвищенням ролі соціальної переорієнтації та екологізації економіки особливого значення набувають соціально-економічні фактори. Сукупність цих факторів відноситься до групи інтенсивних факторів розвитку регіону. До них відносяться трудові ресурси, матеріально-технічна база промисловості, суспільна організація виробництва. Під час формування промислового комплек
су Київської області провідна роль належить соціально-економічним факторам. Так, у 2007 р. кількість промислових підприємств Київської області становила 2625, з них підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості становлять 252. Також слід відзначити, що на підприємствах хімічної та нафтохімічної промисловості у 20002007 рр. було зайнято 44% всіх зайнятих у промисловому комплексі області [4].
Окремо слід виділити науково-технічний прогрес, який виступає важливим фактором розвитку і територіальної організації промислового комплексу регіону в цілому, та хімічного комплексу, зокрема, як його важливої складової, впливаючи і коригуючи дію переважної більшості інших факторів. Саме науково-технічний прогрес сприяв у свій час виникненню і розвитку в Київській області хімічних і хіміко-фармацевтичних підприємств.
Особливістю територіального розміщення Київської області є вигідне економіко-географічне положення. Досить висока щільність населення, розвинута мережа центрів різного профілю з підготовки спеціалістів, створюють виняткову можливість для розвитку прогресивних галузей промисловості, в тому числі і ряду галузей хімічної та нафтохімічної промисловості, що потребують висококваліфікованих трудових ресурсів. Середньорічна кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості у промисловості країни у 2007 р. становила 3143 тис. осіб, в тому числі на підприємствах хімічної та нафтохімічної промисловості - 174,5 тис. осіб [5, с. 51].
Під час дослідження групи соціальних факторів насамперед необхідно проаналізувати особливості регіональних систем розселення, оскільки людські ресурси забезпечують, по-перше, робочу силу, а саме економічно активне населення і, подруге, виступають споживачем промислової продукції. Людські ресурси, як головна продуктивна сила суспільства, виконують особливі функції під час формування промислового комплексу Київської області. Вони впливають на регіональну структуру хімічного комплексу та визначають, насамперед, можливості розвитку трудомістких галузей, а також позначаються на спеціалізації даного регіону.
Забезпеченість людськими ресурсами Київської області обумовлена як природним, так і механічним приростом чисельності населення. Наявність трудомістких галузей промисловості розширює сферу прикладання праці і приваблює економічно активне населення у працездатному віці з інших регіонів країни. Чисельність постійного населення області у працездатному віці у 2006 р.
становить 1052,1 тис. осіб, що на 0,11% більше порівняно з 2005 р. [4]. Але вплив НТП поступово трансформує роль трудоресурсного фактора в територіальній організації галузей хімічної та нафтохімічної промисловості, підвищуючи вимоги до якісних характеристик трудоресурсного потенціалу, адже головна проблема підприємств хімічного комплексу, як і всіх промислових підприємств країни - це нестача висококваліфікованої робочої сили.
» следующая страница »
1 2 3 45 6