3) формування конкурентоспроможної сфери зайнятості населення на основі її структурної збалансованості, оновлення робочих місць, досягнення відповідності професійно-кваліфікаційних характеристик робочої сили обраній сфері зайнятості.
У визначеній системі пріоритетів державного та регіонального забезпечення зайнятості населення провідна позиція належить досягненню законності, прозорості відносин зайнятості як вихідній позиції у загальному процесі їх нормалізації, наданні регламентованого характеру та якісно нових соціальних властивостей. Реалізація цього пріоритету в програмних соціально-економічних документах повинна відбуватися в умовах радикальних змін інституціонального середовища формування відносин зайнятості, які стосуються як розвитку конкретних структур (державні та корпоративні структури, профспілки), так і нормативно-правових, політичних, соціальних норм. Активний процес легітимізації відносин зайнятості населення в контексті інституціональних змін повинен бути спрямований на:
- протидію проявам монопольного становища роботодавця в системі соціального партнерства, що обумовлює заниження реальної вартості найманої робочої сили - з одного боку, і одержання надприбутків - з іншого, внаслідок чого деформується паритетність відносин зайнятості;
- посилення позицій найманого працівника на ринку праці, заборона виконання профспілковими об' єднаннями невластивих їм адміністративних функцій, що відповідають економічним інтересам роботодавців;
- трансформація неформальної зайнятості, яка відбувається з порушенням норм чинного трудового законодавства, у формальну на основі збільшення місткості офіційного сектора зайнятості населення, створення продуктивних робочих місць;
- відновлення оптимальних галузевих, територіальних, секторних пропорцій зайнятості населення з метою подолання надмірної концентрації потенціалу зайнятості в сферах економічної діяльності з швидкою окупністю владених коштів, і кадрового дефіциту - в інших.
Підтримка необхідної збалансованості - це важливий напрямок державної і регіональної політики зайнятості населення, якісної трансформації цієї сфери, гармонізації кадрових потреб різних секторів економіки. Порушення пропорційності обумовлено, як показали дослідження, гіпертро-фованим розвитком неофіційного сектора економіки, який концентрує у собі переважно низькопродуктивну, примітивну немеханізовану працю, виробництво неконкурентоспроможної низькотех-нологічної продукції, яка задовольняє лише критеріям дешевизни і орієнтується на невимогливого споживача.
1. Геєць В., Гриценко А. Економічні засади правового регулювання господарських відносин // Економіка України. - 2008. - № 5. - С. 4-19.
2. Пустовойт О. Ефективність моделі розвитку внутрішнього ринку України // Економіка України. -2008. - № 5. - С. 24-37.
3. Семиноженко В.П., Данилишин Б.М. Новий ре-гіоналізм. - К.: Наукова думка, 2005. - 160 с.
4. Чухно А. Інституціоналізм: теорія, методологія, значення // Економіка України - 2008. - № 6. - С. 413.
5. Филюк Г. Соціально-економічні наслідки монополії: теоретичний і практичний аспекти // Економіка України. - 2008. - № 1. - С. 30-41.