фінансування землеохоронних заходів; оптиміза-ція використання земельних ресурсів (формування високопродуктивних і екологічно стійких агро-ландшафтів, виведення з користування малопродуктивних сільськогосподарських угідь); створення та реалізація системи економічних стимулів виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції на основі технологій біологічного землеробства; забезпечення екологічно обґрунтованого поводження з пестицидами та аг-рохімікатами; реалізація природоохоронних заходів у практиці сільського господарства з метою підтримання екологічно сприятливого довкілля, створення сприятливих умов для праці, відпочинку і фізичного розвитку сільського населення.
Зміна територіальних пропорцій розвитку господарства (концентрації виробництва, населення) як результат нерівномірності інвестиційного простору території регіону призводить до загострення проблем розвитку сільських територій. Для порівняння: розмах варіації районів Полтавської області за інтегральним індексом інвестиційної привабливості у 2008 р. становив більше 6 разів, водночас значна частина районів області має низькі рейтинги з інвестиційної привабливості протягом більше 5 років. Формуються нові зони підприємницької активності поза існуючою системою розселення, наприклад, навколо транспортних магістралей національного та міжнародного значення, великих промислових пунктів, де відбувається концентрація інвестиційних ресурсів і відповідно створюються нові робочі місця. Як наслідок, формується міграційний відтік населення з сільської місцевості, зростає кількість населених пунктів з мінімальною чисельністю населення (320 осіб), з' являються передумови руйнації системи розселення. З іншого боку, створюється додаткове навантаження на соціальну інфраструктуру міст. Іншим, не менш важливим, аспектом є суттєве скорочення життєвого потенціалу сільського населення майже на 1/3. Особливе занепокоєння викликає зниження життєвого потенціалу працездатного населення.
Поглиблюється проблема розвитку вертикально та горизонтально інтегрованих структур в аграрному секторі, харчовій промисловості, металургії, розвитку високотехнологічно-го машинобудування, створенні сучасної транспортної інфраструктури.
У Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року до пріоритетних напрямів у Полтавській області віднесено розвиток високопродуктивного екологічно чистого агропромислового виробництва. З урахуванням екологічного стану території Полтавської області, наявного унікального потенціалу земельних ресурсів, частка якого складає майже 68% у структурі його природоресурсного потенціалу, цей напрям безумовно є перспективним. Але, за визначенням експертів (фахівців сільського господарства, підприємців, органів регіональної влади), його реалізація є ризикованим проектом, що потребує не лише активізації підприємницької діяльності, а й об'єднання зусиль держави та регіону в цьому напрямі. Вивчення місткості національного, регіонального продовольчого ринку та регіональних потреб у сільськогосподарській продукції, умов та характеру зв' язків між основними виробниками сільськогосподарської продукції, виявлення сегмента ринку екологічно чистої сільськогосподарської продукції та попиту на неї стає основою для формування таких інноваційних структур розвитку, як агроутворення кластерного типу. З одного боку, існують певні передумови кластерізації економіки регіонів, розвитку кластероутворюю-чих структур, упровадження нових територіально-виробничих форм оптимізації господарства, з іншого боку - суттєвим чином має змінитися управлінська модель регіону, оскільки величезна роль у розвитку цих процесів припадає на регіональні органи управління. У даному випадку мова вже йде не про відсутність наукових розроблень такого характеру, а про наявність чи відсутність ефективного регіонального менеджменту, формування нового управлінського менталітету, підвищення якості управління на всіх без виключення рівнях (мікро-, мезо-, макрорівні).
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78 9